Норвегія виділить 3 млрд крон (268 млн євро) на посилення протиповітряної оборони України. Частину цих коштів спрямують у межах програми PURL, а також на закупівлю ракет до Patriot у країн, які вже мають їх на озброєнні. Про це повідомила Європейська правда з посиланням на пресслужбу норвезького уряду.
Разом із Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США в межах програми PURL. У норвезькому уряді уточнили, що через тривалі терміни постачання частини цих ракет країна планує придбати їх також у держав, які вже мають такі засоби, щоб якомога швидше передати Україні.
Окремо Норвегія виділяє кошти на участь в українській ініціативі зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем. Україна запросила партнерів долучитися до створення спеціалізованої системи протиракетної оборони, що може мати значення і для захисту Норвегії та інших членів Альянсу.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі. Під час саміту Зеленський наголосив, що головною темою його переговорів із партнерами є постачання ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot. Саме вони критично важливі для здатності України збивати російську балістику, і такі ракети є не лише у США.
Рішення Осло ухвалили на тлі загострення ситуації з перехоплювачами. Вночі проти 8 липня ППО не збила жодної ракети, коли Росія знову застосувала балістику, а нестача перехоплювачів стала критичною. Йонас Гар Стьоре зазначив, що Росія свідомо збільшує кількість балістичних атак і використовує ракети в масштабах, яких раніше не було. Водночас дефіцит ракет до систем Patriot залишається гострим: за місяць у світі виробляється менше таких ракет, ніж ворог запускає по Україні за цей самий період.
У 2026 році Норвегія планує надати Україні допомогу на загальну суму близько 85 млрд крон (приблизно $9 млрд). Із цієї суми 70 млрд крон (близько $7,3 млрд) підуть на військову підтримку, ще 15 млрд крон (приблизно $1,6 млрд) передбачені для цивільних напрямів.
Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Литва, Естонія, Латвія, Данія та Польща звернулися до Єврокомісії з вимогою дозволити закупівлю ракет до систем ППО виробництва США в межах оборонної частини 90 млрд євро, які ЄС надає Україні у 2026-27 роках.
Радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов підтвердив, що нині Україна фактично не має ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, держави, які мають спільний кордон із Росією, самі вважають загрозу високою і не готові передавати власні запаси таких боєприпасів. Саме тому рішення Норвегії закуповувати ракети не лише напряму з заводу, а й у третіх країн має принципове значення.
Паралельно партнери шукають і довгострокові рішення. Виділення коштів на спільну з європейцями розробку антибалістичних систем свідчить, що лише поповнення запасів Patriot не розв’яже проблему в перспективі.
Брак ракет до Patriot для України стає дедалі гострішим. За словами радника міністра оборони, країна фактично позбавлена засобів для збиття балістики. Бескрестнов пояснив, що партнери не поспішають передавати перехоплювачі, оскільки самі не почуваються в безпеці поруч із Росією. З кожною хвилею масованих ударів ситуація лише погіршується.
Окремо триває обговорення розширення виробництва ракет. Виробник ракет PAC-3 розглядає можливість передачі ліцензії на виробництво протиракет іншим країнам. Через дефіцит перехоплювачів шукають альтернативи — від корейських комплексів до систем NASAMS. На цьому тлі норвезьке фінансування на 268 млн євро є частиною ширшої стратегії посилення антибалістичного потенціалу України.
