Росія формує новий рубіж захисту навколо Москви. Цього разу йдеться не про “Панцирі” для протидії дронам, а про комплекси С-400, розраховані на перехоплення балістичних ракет. Нову позицію зафіксували біля Московського університету на Горобиних горах, приблизно за 300 метрів від головного офісу фонду “Іннопрактика”, яким керує молодша донька Путіна Катерина Тихонова. Від цієї точки до Кремля — менш як 9 кілометрів, тож вона стала найближчою до центру влади ланкою нової оборонної лінії. Поява нових С-400 збіглася із заявою Києва про створення власних балістичних ракет.
Журналісти Радіо Свобода, проаналізувавши супутникові знімки, встановили, що в середині травня на території Інноваційного науково-технологічного центру МДУ з’явився бетонований майданчик площею близько 4,5 гектара. Після цього там розмістили пускові установки С-300/400 і пересувну вежу 40В6МР, яка розширює можливості цих систем у виявленні маловисотних цілей. За формою та розмірами цей майданчик повністю відповідає аналогічним об’єктам, які раніше виявляли в московських парках Кунцеве, Лосиний острів, Ізмайлово та на полях Тімірязєвської академії.
Катерина Тихонова очолює фонд “Іннопрактика”, за підтримки якого у Москві зводять Інноваційний науково-технологічний центр МДУ. На офіційному сайті центру на схемі замість нової позиції ППО показано абстрактний сквер. Оскільки будівництво завершили щойно, воно ще не з’явилося ні в сервісі “Яндекс.Панорами”, ні на фотографіях користувачів соцмереж.
24 червня в Києві повідомили про створення двох власних балістичних ракет. Компанія Fire Point Rocket Technology розробила FP-7 для ударів поблизу лінії фронту, а також далекобійну FP-9 із бойовою частиною до 800 кілограмів. Головний конструктор і співвласник компанії Денис Штілерман заявив, що льотні випробування FP-9 заплановані на це літо.
Як заявив міністр оборони України Михайло Федоров:Українська розвідка фіксує, що Росія стягує протиповітряну оборону до Москви, Валдаю і Керченського мосту. Навколо столиці вже сотні пускових С-400, С-500 і “Панцирів”, на Валдаї формують окрему дивізію ППО. На інших напрямках залишається по кілька пускових на величезні ділянки.
Балістичні ракети можуть нести сотні кілограмів вибухівки, що у багато разів перевищує корисне навантаження звичайного безпілотника. Через високу швидкість вони суттєво скорочують час на реакцію та перехоплення засобами ППО. Найбільших результатів у розробці балістики досягла приватна компанія Fire Point Rocket Technology, яка одночасно працює над FP-7 і далекобійною FP-9.
Для Москви темпи використання ракет-перехоплювачів можуть виявитися “нестійкими”, адже Україна здатна виробляти більше дронів, ніж Росія — нових ракет для ППО. За даними розвідки, російська оборонна промисловість має дефіцит систем наведення та модулів управління. Санкції й обмежений доступ до західних технологій дедалі більше ускладнюють для Росії отримання потрібних деталей від іноземних виробників.
Вранці 18 червня Москва пережила масовану атаку безпілотників. Сили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ у районі Капотні, що розташований за 15 км від Кремля. На підприємстві виникли пожежі щонайменше у п’яти місцях, а місто накрив чорний дим. Це була найбільша атака на російську столицю з початку війни.
Щоб за будь-яку ціну вберегти столицю, Кремль перекидає системи ППО з регіонів Росії, фактично позбавляючи їх захисту. Аналітики та моніторингові джерела зазначають, що до Москви стягують усе, що здатне стріляти вгору. Однак навіть така концентрація сил не дає повного результату — дрони й надалі проривають кільця оборони.
Цього літа компанія Fire Point має намір розпочати льотні випробування балістичної ракети FP-9 з 800-кілограмовою бойовою частиною та дальністю польоту до 850 кілометрів. Бойові випробування очікуються восени. Розробники наголошують, що в усій Європі немає власних балістичних ракет оперативно-тактичного класу. Саме тому поява українського варіанту може кардинально змінити стратегічний баланс і вже зараз змушує Кремль нарощувати щільність ППО над Москвою.
