30 травня 2026 року Кабінет Міністрів України постановою змінив правила бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Після цього виникло багато запитань, а 24 червня Мінекономіки України надало додаткові роз’яснення. Про головне для бізнесу розповіла адвокатка та керівниця юридичної компанії “Prima Leader Group” Діна Дрижакова.
Оновлені вимоги є жорсткішими, і відповідати їм потрібно вже до 1 вересня. Ключовим критерієм стала зарплата. Середня зарплата на підприємстві, як і оклад заброньованого працівника, мають становити не менше 25 941 грн, тобто 3 мінімальні зарплати. Для прифронтових територій поріг нижчий — від 21 618 грн, або 2,5 мінімальні зарплати. Йдеться про суму до вирахування податків, тобто “брутто”.
Як пояснила юристка, якщо працівник отримує “на руки” близько 21 000 грн, то підприємство проходить за критерієм. Якщо ж ні, оклади ключовим фахівцям слід терміново підвищувати, інакше в бронюванні буде відмовлено.
Ще одна зміна стосується квоти: одна особа тепер враховується лише один раз. Військовозобов’язані сумісники або люди з іншими відстрочками більше не можуть формально збільшувати чисельність компанії для розширення 50%-ї квоти бронювання.
Діна Дрижакова радить до вересня провести ревізію штату. Якщо в компанії працює критично важливий зовнішній сумісник, потрібно визначити, хто саме враховує його в квоту та бронює — ви чи його основний роботодавець. Для більшої надійності такого працівника краще перевести на основне місце роботи.
У червні – серпні триватиме перехідний період і перепідтвердження. До 1 липня держоргани аналізуватимуть бізнес, а до 1 вересня 2026 року всі підприємства повинні пройти перевірку та повторно підтвердити статус критичності вже за новими, суворішими критеріями органів влади. Чинні бронювання залишаються дійсними до завершення свого строку, але не довше ніж до 1 вересня.
Адвокатка наголошує, що відкладати підготовку не варто: оновлений пакет документів з урахуванням нових зарплат і критеріїв слід готувати вже зараз.
Якщо 50% ліміт заброньованих перевищено, керівник має протягом 10 робочих днів самостійно подати через “Дію” заяву про анулювання надлишкових бронювань. Тепер перевищення ліміту є прямою підставою для повного позбавлення компанії статусу критичності.
Інформатор писав з відповідей уряду, що державні та комунальні підприємства не підпадають під зарплатний критерій — ця зміна стосується лише приватного сектору. ФОПи також залишаються поза системою бронювання, оскільки Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не передбачає цього для них.
Також, як писав Інформатор, став відомий новий документ Мінекономіки України, який впливає на мобілізацію та бронювання працівників. Йдеться про наказ №6954 Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24.06.2026. Документ визначає 12 критеріїв, і підприємство повинне відповідати хоча б одному з показників діяльності, щоб отримати можливість бронювати співробітників. Вимоги поширюються на компанії з різних секторів — від промисловості й аграрного сектору до наукових установ і природних заповідників.
Цим наказом запроваджено диференційовані зарплатні критерії для загального переліку підприємств, яких раніше не було. Для компаній із середньою кількістю працівників понад 50 осіб середня зарплата має бути не нижчою за середню по країні за останній звітний рік, помножену на коефіцієнт 2. Для підприємств від 20 осіб застосовується коефіцієнт 3. Для міжобласного статусу, тобто діяльності у трьох і більше областях, визначено обов’язкові умови: штат від 10 осіб, а також сплата податків і ЄСВ, крім митних, не менше 24 тис. грн у кожній із областей за останні 3 місяці. Детальніше про це йдеться в наказі Мінекономіки №6954 та постанові Кабміну №692.
Вимога щодо роботи у трьох і більше областях суттєво звужує коло претендентів. Для малого і середнього бізнесу, який працює локально, виконати цю умову фактично буде неможливо. Натомість для великих компаній із розгалуженою мережею вимога про мінімальні соціальні внески у 24 000 грн у кожній із трьох областей є реальнішою, хоча й потребує документального підтвердження через інформаційно-комунікаційні системи ДПС.
Фактично держава застосувала бронювання як інструмент виведення зарплат із тіні. Підприємства, які тримали працівників на мінімалці або платили кошти в конвертах, тепер мають обирати: або легалізувати виплати й зберегти бронь, або втратити захист своїх кадрів від мобілізації. Такий підхід посилює фінансову дисципліну бізнесу в умовах воєнного часу.
