На тлі розкрутки Асоціації прифронтових громад і зростання медійності регіональних лідерів з’являються чутки про новий політичний блок. Джерела називають серед ідеологів голову фракції “Слуга народу” Давида Арахамію, а серед потенційних облич – мера Харкова Ігоря Терехова і очільника Миколаївської ОВА Віталія Кіма. Формально – блок поки без політики. Але фактично – із прицілом на Раду без монобільшості.Але нещодавно, після ефіру очільника Миколаївщини Віталія Кіма у Live Вадима Столара політичний сезон, здається, стартував достроково. “Пахне кампанією, хоча офіційно – “ніяких виборів”, з іронією написав телеграм-канал Bankova Mail, охрестивши інтерв’ю “теплою ванною” для губернатора. У дописі стверджують, що ведуча уникала гострих тем, натомість допомогла Кіму освіжити героїчний образ 2022 року – з акцентом на “100 камазів зброї від Резнікова” та зламі російських планів щодо Одеси. У підсумку інтерв’ю всплило ніщо інакше, ніж легітимізація нових амбіцій Кіма.Щоправда, політична лінія – не “про оборону”, а про майбутнє. Кім презентував Миколаївщину як майбутній індустріальний хаб за лекалами азійських “тигрів” – Сінгапуру та Південної Кореї. У хід пішли цифри: 6,4 млрд грн на водогін, 225 млн євро від Данії. Образ – не просто керівника прифронтового регіону, а гравця національного масштабу, який вже будує “Сінгапур на Південному Бузі”.За даними джерел, архітектором умовного проєкту “партії мерів” називають Давида Арахамію. Ідея – конвертувати мерську популярність у парламентські мандати. Базою може стати Асоціація прифронтових міст і громад, яку пов’язують із мером Харкова Ігорем Тереховим. Логіка проста: регіональний блок, сформований навколо успішних мерів і керівників прифронтових областей, після виборів може стати союзником “Слуг народу” в Раді, де майбутнього для монобільшості вже не прогнозують. Між тим, поки що регіональна повістка – відновлення, безпека, “люди важливіші за території” – потенційно б’є в ту саму електоральну нішу, яка раніше належала ОПЗЖ та Опоблоку.Публічно Асоціація запевняє, що не є політичним суб’єктом і не може брати участь у виборах. Але політологи нагадують, що створити партію на її базі – лише технічне питання. Попри традиційне напруження між Банковою та регіонами, цей проєкт не виглядає як фронда (відкритим конфліктом або викликом владі (центру, Банковій) – ред). Навпаки – це потенційний союзник. Регіональні лідери з високою довірою здатні зібрати голоси на сході та півдні й увійти в коаліцію з президентською силою. На цьому тлі меседж Кіма про те, що “люди важливіші за території”, який активно обговорювали після його інтерв’ю західним медіа, звучить не лише як позиція керівника прифронтового регіону, а й як тест нової політичної риторики для Півдня та Сходу. Показує, що поки що, звісно, жодної офіційної кампанії. Але “Південний тигр”, схоже, вже вийшов на подіум. І якщо це не передвиборчий розігрів, то дуже вправна його репетиція.
Новий політичний блок: міцніють чутки про участь губернатора Кіма
