17 вересня Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків генерального прокурора України. До цього він керував Хмельницькою обласною прокуратурою. Нову посаду він обійняв одразу після того, як Кравченко втратив крісло генпрокурора. Ковальському 42 роки, за плечима у нього понад п’ятнадцять років роботи в прокурорській системі, протягом яких він очолював дві обласні прокуратури. Тепер йому довірили тимчасове керівництво Офісом генпрокурора на період до призначення постійного керівника.
За понад п’ятнадцять років служби Ковальський пройшов шлях від слідчого міської прокуратури до очільника регіональних відомств та керівництва Офісом генерального прокурора. У період 2021–2025 років він керував Чернівецькою обласною прокуратурою, а з липня 2025 року очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. Свою кар’єру в цій сфері він розпочав 2011 року як старший слідчий та прокурор у Вінниці. Згодом він працював на керівних ланках апарату обласної прокуратури, зокрема керував управлінням нагляду у кримінальному провадженні. У вересні 2020 року його призначили заступником керівника Вінницької обласної прокуратури, а вже у листопаді 2021-го він очолив Чернівецьку обласну прокуратуру, де головним фокусом його роботи вважалася протидія транскордонній контрабанді.
Посадовець одружений з Оксаною Ковальською, яка займається підприємництвом. Подружжя виховує доньку Олександру та сина Володимира. Згідно з деклараціями, дружина має право на роботу в Канаді, тоді як діти мають право на навчання в Канаді, а також тимчасовий захист і проживання в Румунії. Родина володіє житлом у Чернівцях, орендує квартиру площею 92 кв. м, а на дружину записано кілька комерційних приміщень роздрібної торгівлі та автомобіль Nissan Qashqai 2019 року випуску. Готівкові заощадження сім’ї становлять приблизно 2 мільйони гривень, а за 2025 рік дружина задекларувала понад 3,5 млн грн доходу від бізнесу. У серпні 2025 року Центр протидії корупції оприлюднив профайл Ковальського, де піднімалися питання щодо задекларованого майна його родини, заробітків дружини та активів, оформлених на родичів.
Ковальський став виконувачем обов’язків генерального прокурора після відставки Руслана Кравченка, чиє ім’я згадувалося у зв’язку зі справою “Карфаген”. Проте це не перший випадок, коли він привертає увагу президента. Раніше Ковальський очолював Хмельницьку обласну прокуратуру, куди його направили після скандалу з прокурорами, які масово оформлювали інвалідність через МСЕК Тетяни Крупи. Тоді перед ним стояло завдання заспокоїти ситуацію та налагодити роботу відомства після гучного скандалу. Зараз йому знову доводиться вирішувати кризову ситуацію, але вже в Офісі генпрокурора після звільнення Кравченка. Водночас невдовзі знову постане питання законів Качки-Коса стосовно конкурсного відбору на посаду генпрокурора. Таким чином, Зеленський ризикує отримати незручного генпрокурора, аналогічно до ситуації з директором НАБУ, про що зазначалося раніше.
Зрештою, президент залучає Ковальського для наведення ладу в Офісі генпрокурора, хоча питання повноцінного призначення очільника відомства залишається актуальним. Така схема може потенційно зміцнити незалежність майбутнього керівника від Банкової, оскільки очільника прокуратури доведеться обирати за іншою процедурою. Призначення нового в.о. відбулося на тлі гучного скандалу, який коштував посади Руслану Кравченку. Верховна Рада звільнила Кравченка 15 вересня 317 голосами після того, як президент підписав указ про його відсторонення. Сам Кравченко тоді заявляв у своєму Telegram-каналі, що ані Конституція, ані закон про воєнний стан не надають президенту права тиснути на депутатів у питаннях їхніх виключних повноважень.
За даними розслідування “Української правди”, увечері 14 вересня, лише за дві години після внесення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу до реєстру досудових розслідувань, Кравченко відмовився від особистої охорони, а згодом перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. Дружина колишнього генпрокурора виїхала з України спочатку до Молдови, а звідти до Румунії. Тим часом НБУ дозволив валютні операції для клієнтів небанківських платіжних сервісів, повноваження чинного складу ЦВК завершуються 3 жовтня, Національний банк підвищив облікову ставку до 16%, а внаслідок російського удару по Харкову було поцілено в Епіцентр, після чого з’явилися нові деталі про наслідки атаки.
