Новий закон в Україні: покарання за антисемітизм – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Новий закон в Україні: покарання за антисемітизм

В Україні введено кримінальну відповідальність за антисемітизм. Президент Володимир Зеленський 14 квітня підписав закон, що вносить зміни до Кримінального кодексу, які передбачають покарання за ці дії. Найменше покарання передбачає штраф, а максимальне — до восьми років позбавлення волі. Про це йдеться у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради. Зміни стосуються статті 161 Кримінального кодексу, яка регулює порушення рівноправності громадян за расовими, національними, релігійними ознаками, інвалідністю та іншими характеристиками. Тепер статтю доповнять термінами, що стосуються “проявів антисемітизму”.Перша частина статті охоплює умисні дії, спрямовані на розпалювання ненависті, приниження честі та гідності, а також розпалювання антисемітських проявів. За це передбачено штраф у розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 3400 до 8500 гривень — або обмеження волі до 5 років, чи позбавлення волі до 3 років з можливим позбавленням права (або без такого) займати певні посади на термін до 3 років. Друга частина стосується покарання за насильство, обман і погрози, за які можна отримати штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 8500 до 17000 гривень — або позбавлення волі від 2 до 5 років з можливим позбавленням права (або без такого) займати певні посади. Якщо ж дії, описані в обох частинах, вчинила організована група або виникли тяжкі наслідки, то покарання може скласти від 5 до 8 років позбавлення волі. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт ще до початку повномасштабного вторгнення.Зеленський підписав закон про запобігання та протидію антисемітизму в Україні ще у 2021 році. У документі зазначено, що антисемітизм — це вираження ненависті до євреїв. Проявами антисемітизму є заперечення права самоідентифікації осіб єврейського походження, заклики, приховування чи виправдання вбивства євреїв або заподіяння їм шкоди через радикально-ідеологічні переконання чи екстремістські релігійні погляди.На законодавчому рівні антисемітизмом також вважаються неправдиві відомості, стереотипи та ненависницькі заяви про євреїв, а також заперечення Голокосту. Відтепер законом забороняється виготовлення та поширення матеріалів з антисемітськими висловлюваннями чи символами, а також каратиметься умисне пошкодження або руйнування будівель та інших споруд, що належать євреям.У грудні минулого року в Києві на Майдані Незалежності запалили найбільшу Ханукальну менору в Європі. Однак кияни почали протестувати проти Ханукії на Майдані. Містянка Ольга Проша зазначила у дописі на Facebook, що не має нічого проти Ханукальної менори, але не на центральній площі міста: там, на її думку, мають бути лише Різдвяна зірка або “офіційний” тризуб. Найбільша дискусія розгорнулася під дописом про Ханукію, зробленим київським фотографом Павлом Заярним. Кияни висловлювали невдоволення тим, що на Майдані немає “Різдвяного Дідуха” (хоча цей символ має менше стосунку до християнської традиції, ніж сама Ханукія — ред.), що через Хрещатик від Ханукальної менори розташований меморіал загиблим Захисникам, що у Києві місце для цього символа — лише біля синагоги тощо. В результаті Ханукію прозвали “граблями”, а деякі закликали “здати на метал” конструкцію чи навіть “спалити”.Менше ніж за добу під дописом з’явилося до пів тисячі коментарів, серед яких була частина антисемітських висловлювань (і навіть зображень). Образлива риторика зводилася до дискусії про допомогу Україні з боку держави Ізраїль (хоча вона була і є значною) та до аргументів про символічне “віддзеркалення” у Тель-Авіві чи Єрусалимі. Найцікавіший аргумент навів військовий капелан, священнослужитель і уповноважений Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міноборони України Олексій Денисов. Він зробив важливе зауваження, яке спростовує аргументи скептиків про “недоречність” Ханукії на Хрещатику у країні, де понад 90% віруючих є християнами. Виявляється, у Новому заповіті свято Хануки згадується прямо: Ісус перебував у Храмі під час Свята Оновлення Храму — ним і є Ханука.