Аномальна посуха спричинила сильне обміління Дунаю, через що річка перестає бути для України надійним запасним маршрутом експорту зерна, коли Чорне море стає надто небезпечним через російські атаки.
У Сербії поблизу порту Прахово вода відступила настільки, що на поверхні знову з’явилися корпуси німецьких кораблів, затоплених у вересні 1944 року під час відступу під натиском радянських військ. У Румунії цього літа течія Дунаю настільки сповільнилася, що це серйозно порушило судноплавство та вироблення електроенергії.
На цьому тлі Росія посилила удари по портовій інфраструктурі Одещини та об’єктах, пов’язаних з альтернативними маршрутами експорту. 9 серпня російські війська атакували міст Маяки, який з’єднує Одесу з Молдовою та Румунією. Як пише Newsweek, президент Росії Володимир Путін отримав несподіваного союзника у вигляді спекотнішої та посушливішої Європи, яку він не контролює, але яка дедалі частіше грає йому на руку.
Україна роками трималася завдяки системам дублювання: новим експортним маршрутам замість закритих портів, імпорту електроенергії замість зруйнованої генерації, зрошенню полів замість дощів. Тепер ці резервні системи опинилися під тиском одночасно з посиленням російських ударів.
Лише у липні Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, ще 22 — на кораблі в морі та 67 ударів по портових спорудах. Росія також атакувала інфраструктуру, що веде до альтернативних маршрутів України. За оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни, міст Маяки, ймовірно, атакували для того, щоб порушити сухопутний коридор, який використовували для експорту в періоди ускладнення морських поставок.
Newsweek нагадує, що атаки на енергетичну інфраструктуру Росія розпочала ще восени 2022 року, коли ракетні удари вразили генеруючі потужності та підстанції по всій країні. За один день Росія випустила щонайменше 65 ракет по житлових будинках та об’єктах енергетики. Відтоді кампанія поширилася на видобуток газу, порти, залізниці та мости. Інтенсивність ударів залишається високою.
Видання також зазначає, що Росія нещодавно здійснила один із наймасштабніших дронових наскоків за всю війну, а Румунія неодноразово піднімала авіацію через дрони, які перетинали або наближалися до її території під час бомбардувань українських портів біля Дунаю.
Окремо Newsweek звертає увагу, що в Москві вже сприйняли кліматичну кризу як можливість. 10 серпня Анатолій Тіхонов, керівник Центру міжнародного агробізнесу та продовольчої безпеки Президентської академії Росії, опублікував через держагентство ТАСС есе із заголовком, який приблизно перекладається як «Спекотний переділ: хто заплатить за європейський неврожай». У тексті йдеться про температуру до 45 градусів у частинах Європи, яку автор називає «економічним вироком» для ослабленої Європи.
Ця ситуація показує, наскільки тісно кліматичні явища переплелися з військовою стратегією. Обміління Дунаю позбавляє Київ одного з небагатьох надійних маршрутів експорту саме в той момент, коли Росія методично знищує альтернативи в портах і на суходолі.
Раніше Інформатор повідомляв, що через нічну атаку на Одещину перекрили рух мостом у Маяках. Після удару Росії 9 серпня рух мостом зупинили, а в Одесі виникли відключення світла. Також ми писали, що того ж дня відбулася масована комбінована атака на Одесу — понад 70 дронів і 20 ракет летіли саме на це місто, ставши однією з найбільших атак останнього часу на південь країни.
