Команда президента Володимира Зеленського цієї осені може оголосити про президентські вибори. Це вже не лише розмовна гіпотеза, а тема закритої чотиригодинної наради на держрезиденції під Києвом. Ексголовком і посол в Британії Валерій Залужний уже підтвердив готовність балотуватися, якщо голосування відбудеться восени. Головне питання полягає в тому, як провести вибори без розколу суспільства, якщо два найрейтинговіші суперники президента мають генеральські погони.
У середині червня на одній із закритих державних резиденцій поблизу Києва відбулася непублічна зустріч за участі Володимира Зеленського, Кирила Буданова, Олега Татарова, Давида Арахамії, Михайла Федорова та Рустема Умєрова. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на власні джерела.
Цей імпровізований саміт показав, наскільки змінилася українська влада після відставки Андрія Єрмака. Нарада тривала близько чотирьох годин, але вирішальними стали останні 30 хвилин. Саме тоді розмова перейшла до виборів і realpolitik: хто з представників влади чого прагне, як бачить своє майбутнє і кого слід переконати не балотуватися, щоб план виборів на листопад став реальним.
З весни 2026 року Україна дедалі частіше перехоплює ініціативу, і майже щодня українці прокидаються під новини про удари по російських об’єктах у глибокому тилу. На тлі помітних успіхів Сил оборони почав зростати рейтинг президента як верховного головнокомандувача. Саме це, за наявними даними, і спонукало команду Зеленського серйозно розглядати осінній сценарій голосування.
В озвученому на зустрічі опитуванні, замовленому Банковою, для президента зафіксували позитивну динаміку першого туру: Зеленський має нібито 34% підтримки, Залужний — 28%, Буданов — 12%. Водночас моделювання другого туру навіть у цій соціології виглядало для чинного глави держави менш оптимістично.
За наявними даними, на початку минулого тижня, коли посол перебував у Києві, Зеленський провів із Залужним зустріч віч-на-віч. Формальним приводом стало обговорення ситуації з відставкою прем’єра Британії Кіра Стармера та її впливу на двосторонні відносини. Однак згодом президент перейшов до ключової теми: він наголосив, що вибори потрібно провести без нового внутрішнього розколу, а отже слід уникнути ризиків протистояння Зеленського і Залужного.
Зрештою президент прямо запитав колишнього головнокомандувача: “Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?” За словами співрозмовників видання, відповідь була однозначною.
Після цього розмова продовжилася, але Зеленський не став пропонувати Залужному альтернативних варіантів. Водночас джерела у владі стверджують, що Банкова була готова обговорювати для нього майже будь-яку державну посаду, зокрема й прем’єр-міністра. Залужний пояснив свою позицію тим, що, хоча ніколи не прагнув великої політики, не може знехтувати сподіваннями та довірою багатьох людей.
Під час перебування в Києві Залужний також зустрівся із секретарем РНБО Рустемом Умєровим і головою парламентської фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією. За словами джерел, вони намагалися переконати його не брати участі у виборах, посилаючись на ризики для внутрішньої стабільності країни. Проте його позиція не змінилася.
Попри високий рейтинг, Залужний навряд чи має бездоганну політичну позицію: його підтримка вже не демонструє тієї динаміки, яка була відразу після відставки з посади головкома ЗСУ. Натомість рейтинг Кирила Буданова системно зростає, і, на відміну від Залужного, він щодня присутній в інформаційному просторі. Саме це робить майбутні вибори ще менш передбачуваними.
Буданов міг би відмовитися від власних політичних перспектив на користь Зеленського лише за умови, що так само вчинив би Залужний. Інакше постає очевидне питання: навіщо виходити з перегонів, якщо головний конкурент президента все одно в них залишається? На момент публікації матеріалу Валерій Залужний ніяк не прокоментував інформацію про свої президентські амбіції.
За даними опитування КМІС, чинному главі держави довіряють 61% українців, Залужному — 73%, а Буданову — 70%. Саме ці показники пояснюють, чому Банкова так наполегливо шукає варіант, за якого президент залишився б єдиним у бюлетені.
Для влади ідея виборів є спробою скористатися “вікном можливостей” на тлі воєнних успіхів. Рейтинг чинної влади зростає завдяки позитивній динаміці на фронті, тому з’явилася ідея використати момент і переобратися до того, як політична ситуація знову зміниться. Однак після переговорів на Банковій дійшли висновку, що втілення осіннього сценарію може натрапити на суттєві труднощі.
Конституція може не дозволити чинному президенту України повторно балотуватися навіть після війни. Для глави держави, який обіймає цю посаду вже понад сім років, виникає “розвилка” — можливі різні трактування основного закону. Роз’яснити цю колізію має Конституційний суд.
Тема президентських виборів в Україні виникла не сама собою. Залужний давно фігурує серед потенційних кандидатів у соціологічних опитуваннях, а його позиція щодо балотування стає дедалі чіткішою. Ще 23 червня колишній журналіст Бі-бі-сі Деніел Пратт із посиланням на джерела повідомив, що Зеленський вирішив балотуватися на другий термін, а найімовірніше вікно для голосування — осінь цього року.
Водночас тема виборів має і зовнішній вимір. Москва також розглядає виборчу кампанію як пастку для України. У росіян є чіткий план на випадок заморозки війни або зниження її інтенсивності: підштовхнути Україну до виборів і через внутрішню фрагментацію досягти своїх цілей. Небезпека полягає в тому, що деякі вимоги РФ можуть виглядати прийнятними в очах США та Європи, але в самій Україні викликати обурення.
