Кирилівське та Йорданське озера в Оболонському районі Києва зможуть природно відновитися після нафтового забруднення лише більш ніж за 10 років. Таку оцінку надали в Greenpeace.
Паливні плями на поверхні двох міських водойм з’явилися після масованого удару Росії по Києву в ніч на 2 липня. Тоді нафтопродукти через зливову систему потрапили до струмка Сирець, а звідти — до Кирилівського озера. Уже понад тиждень рятувальники ДСНС ліквідовують наслідки забруднення, однак екологи говорять про значну шкоду для місцевої екосистеми.
Як попереджає Апостроф, навіть після механічного збору основного шару нафти в донних відкладеннях і товщі води залишаються розчинені хімічні сполуки, що й далі руйнують екосистему. Навіть коли поверхня водойми виглядає очищеною, у воді зберігаються токсичні речовини, які продовжують негативно впливати на довкілля. Саме тому, за оцінкою організації, природне самоочищення оболонських озер триватиме понад десятиліття.
Влучання по автозаправній станції в Оболонському районі в ніч проти 2 липня спричинило масштабний витік нафтопродуктів в озеро Кирилівське. Завдяки оперативній роботі служб поширення основної маси пального вдалося стримати ще на підходах до водойми. За попередніми розрахунками, до озера все ж потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та емульсії.
Спецтехніка ДСНС знімала основний, найважчий шар забруднення завтовшки 5-7 сантиметрів за допомогою плавучих насосів-скімерів. Після цього поверхню води обробляли нафтопоглинаючим сорбентом. Фахівці ДСНС зібрали з поверхні 65 тонн нафтосуміші — близько 45,5 кубічних метрів, а роботи зі збирання основної маси нафтопродуктів мали тривати ще приблизно п’ять діб.
Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили загородженнями та додатково обробили сорбентом, щоб не допустити перетікання нафти під час зміни погодних умов. Постійний моніторинг показав, що в річці Почайна слідів нафтопродуктів не виявлено, тож загрози для акваторії Дніпра наразі немає. Фахівці також зазначають, що паливо перебуває лише на поверхні води, тому ризик забруднення підземних вод відсутній.
До оцінки стану екосистеми долучили науковців Інституту гідробіології НАН України та фахівців Держрибагентства. Після завершення аварійно-рятувальних робіт мають розробити комплекс заходів для відновлення водойми. Серед варіантів — аерація води та подальше штучне зариблення.
Найближчим часом Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій має затвердити комплексний план ліквідації. Він охоплює не лише остаточне очищення води, а й постійний моніторинг її якості, контроль за станом сусідніх водойм, оцінку екологічних збитків і довгострокове відновлення екосистеми.
Державна екологічна інспекція наголошує, що до повної нормалізації показників хімічного стану води в озерах Кирилівському та Йорданському суворо заборонено купатися, ловити рибу та контактувати з водою будь-яким чином. Через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих будинків радять менше відчиняти вікна. Також рекомендують утриматися від відпочинку на берегах до завершення ліквідації наслідків аварії.
Кирилівське озеро входить до системи озер Опечень — одного з ключових природних каскадів Оболонського району. Влучання по АЗС спричинило масштабний витік нафтопродуктів у цю систему, а очищення ускладнюється тим, що нафтопродукти швидко проникають у ґрунт і донні відкладення. Навіть у разі успішного завершення механічного збирання нафти залишки токсичних сполук у мулі ще роками отруюватимуть водойму.
Крім того, біля озера досі відчувається різкий запах, а рятувальники фіксують загибель риби, птахів, жаб, комах та інших тварин. Відновлення біорізноманіття після такого удару стане окремим і тривалим процесом. Еколог Тарас Капуста заявив, що наслідки для живих організмів у Кирилівському озері будуть надзвичайно важкими.
У Київській агломерації ще з десяток водойм поблизу АЗС перебувають у зоні ризику. Катастрофа з виливом пального до озер Кирилівського та Йорданського може повторитися під час будь-якої з наступних повітряних атак на Київ. Деякі заправні станції розташовані навіть вище за течією, ніж водозабір, з якого місто бере питну воду, і це створює особливу небезпеку для всього каскаду.
Паралельно рятувальники четверту добу боролися і з мазутним забрудненням безпосередньо на Кирилівському озері — площею понад 85 басейнів. Для локалізації встановили 4 системи бонових загороджень, що дало змогу утримати нафтопродукти приблизно на третині акваторії озера. Це також дозволило фауні частково переміститися до менш забруднених ділянок водойми.
