В окупованому Криму триває найгостріша паливна криза за роки окупації. Українська ударна кампанія спричинила дефіцит пального, проблеми з водопостачанням і масовий відхід населення з півострова. Уже кілька днів там діє режим надзвичайної ситуації, а продаж бензину для цивільних майже повністю зупинено. Так звана влада спрямовує наявні резерви насамперед у критично важливі сектори, зокрема в охорону здоров’я, громадський транспорт та на інші критичні об’єкти. Для цивільного населення пальне доступне лише за QR-кодами.
Ситуацію станом на 27 червня відстежує моніторинговий канал DroneBomber. Напередодні через Кримський міст пройшла велика колона бензовозів — за різними оцінками, до 40 цистерн. Однак для півострова з населенням близько 2,4 мільйона людей цього замало. Після цієї поставки продаж відновили лише на частині АЗС, та й там пальне відпускали тільки за QR-талонами з лімітом до 20 літрів на людину.
У Росії за тиждень роздрібні ціни на бензин підскочили на 3%, що стало найбільшим тижневим зростанням щонайменше за два десятиліття. За даними Федеральної служби статистики, з 16 по 22 червня середня ціна зросла до 71,20 рубля за літр. У Криму пальне коштувало помітно дорожче: на місцевих АЗС літр АІ-92 продавався приблизно по 82 рублі проти 69 рублів у Москві, а АІ-95 — майже по 90 рублів за літр. Різниця з московськими цінами сягала 20%.
Як зазначає канал, після останніх ударів поромна переправа майже втратила значення як повноцінна альтернатива. Із 21 червня поромні перевезення через Керченську переправу тимчасово не здійснюються, а вантажівкам заборонено рух Кримським мостом. Унаслідок цього саме міст став головною артерією постачання пального, боєприпасів і техніки. Водночас логістика через “сухопутний коридор” порушена: бензовози годинами стоять у чергах на в’їзді до Криму через тотальні перевірки. Кожен удар або навіть сама загроза атаки змушує росіян перекривати рух, посилювати контроль і створювати нові затори.
Масштаб тиску підтверджує візуалізація прильотів за останній тиждень. Лише за відкритими даними по всьому Криму можна нарахувати близько 50 точок ураження. Перші ознаки дефіциту пального на півострові почали фіксувати наприкінці травня, коли українські безпілотники стали регулярно бити по бензовозах на трасі Р-280 “Новоросія”. Додатковим чинником кризи стали наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі: з січня по травень 2026 року російські нафтопереробні заводи зазнали 38 атак, з яких 16 припали лише на травень.
Петро Андрющенко, очільник Центру вивчення окупації, заявив, що по всьому анексованому Криму запровадили талони на бензин, але вже наступного дня в найбільших мережах АЗС вони закінчилися. На сайтах оголошень перекупники пропонували пальне по 130-150 рублів за літр, що приблизно на 50% вище за офіційні ціни. За його словами, людям видають талони, а через їхній перепродаж уже відкривають кримінальні справи. Водії масово залишають автомобілі в чергах, так і не дочекавшись заправки.
DroneBomber підкреслює, що повне знищення Кримського мосту зараз навіть не є обов’язковим. Достатньо систематично створювати загрозу його роботі — ударами по під’їздах, інфраструктурі чи дорожньому полотну, а також постійною присутністю дронів у районі мосту. Після ударів Сил оборони по кримських мостах паливна ситуація загострилася ще більше, адже тиск ведеться одночасно у двох площинах — військово-логістичній та психологічній.
Удари українських дронів по нафтопереробних заводах Росії різко скоротили обсяги нафтопереробки, що й спричинило дефіцит бензину. Через це росіяни не лише втратили можливість безпечно доправляти пальне на окупований півострів, а й зіткнулися з його гострою нестачею по всій країні. Росія вже має намір розпочати морський імпорт палива, щоб компенсувати дефіцит, спричинений атаками на НПЗ. Країна-агресорка, яка традиційно була одним із найбільших експортерів нафти, тепер очікує на прибуття партії палива з Азії.
Як зазначає DroneBomber✙, про швидку деокупацію Криму говорити зарано. Водночас зробити півострів логістично проблемним для російської армії цілком реально. У 2026 році криза набула системного характеру після серії атак України на НПЗ: обсяги нафтоперероблення впали фактично до найнижчого рівня за понад два десятиліття. Виробництво бензину в Росії скоротилося на 25% порівняно із середнім червневим показником.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров пояснив, що удари по логістиці перетворили окупований Крим на паливний колапс і позбавлення стратегічного хабу. За його словами, нова стратегія ударів по тилових маршрутах уже обрушила постачання палива та скоротила туристичний потік, а окупанти втратили здатність використовувати Крим як плацдарм для дій на Запоріжжі та Херсонщині. Він зазначив, що Росія більше не може використовувати Крим як хаб для своїх окупаційних військ, хоча спочатку планувала перетворити півострів на фортецю для подальшої експансії.
Серія масованих ударів по нафтопереробній інфраструктурі призвела до зупинки або суттєвого скорочення роботи низки ключових НПЗ, а виробництво бензину та дизельного пального різко впало. Від початку 2026 року українські атаки вразили вже 15 російських НПЗ. Крім того, різні види обмежень на купівлю пального з’явилися щонайменше у 15 регіонах РФ, а також в окупованому Криму та на окупованих територіях у Луганській області.
