Удари українських безпілотників по російських нафтобазах обернулися для Росії не лише втратою запасів пального, а й масштабними судовими процесами. Нові дані з арбітражних судів свідчать, що наслідки для паливного ринку виявилися значно глибшими, ніж це подавала офіційна Москва. Власники нафтосховищ заявляють про форс-мажор, тоді як їхні клієнти домагаються відшкодування через суд.
Як випливає з матеріалів судових справ, атаки українських дронів по російських нафтобазах у 2024-2025 роках призвели до зриву великих паливних контрактів, а власники сховищ почали оголошувати форс-мажор. Про це повідомляє The Moscow Times.
У лютому 2026 року Арбітражний суд Москви стягнув із кримського “Морського нафтового терміналу” понад 8,4 мільйона рублів на користь компанії “Мосрегіонгаз”. Компанія надала документи, за якими втратила 132 тонни бензину АІ-92 та майже 24 тонни дизельного пального. Це пальне вигоріло після атаки дронів у жовтні 2024 року.
Схожа ситуація виникла і в суперечці між “Платонівською нафтобазою” у Тамбовській області та тим самим “Мосрегіонгазом”. Оператор сховища повідомив клієнту, що не може повернути понад 80 тонн бензину, посилаючись на “теракт” у червні 2024 року.
На тлі посилення ударів по нафтовій інфраструктурі РФ у червні в країні почали фіксувати ознаки паливної кризи. У десятках регіонів уже ввели обмеження на продаж пального для приватних автомобілів. У низці областей також повідомляють про дефіцит бензину на АЗС.
Атака українського безпілотника спричинила пожежу на нафтопереробному заводі в Капотні, який є найбільшим постачальником пального до Московської області. Удар серйозно пошкодив ключове обладнання НПЗ, що забезпечує понад половину його виробничих потужностей. Із початку 2026 року Україна майже вдвічі збільшила кількість атак на російські нафтопереробні підприємства.
Щоб зберегти запаси пального на період літнього піку споживання, російський уряд оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Минулого року Росія продала за кордон майже 5 мільйонів тонн бензину. Тепер ці обсяги залишаються всередині країни, однак і цього не вистачає для покриття потреб ринку.
Паливна криза зачепила не лише промислові регіони Росії, а й окупований Крим. Під удар потрапили не тільки цивільні, а й стратегічні резерви окупантів. Удари по кримських нафтобазах, зокрема у Феодосії та “Семиколодезянській”, безпосередньо зменшують запаси для забезпечення фронту.
Дефіцит бензину вже відчули Москва та Санкт-Петербург — найбільші споживчі ринки країни. На великих мережевих АЗС у столицях запровадили обмеження на продаж пального: в одні руки відпускають по 20 літрів. Це свідчить, що криза вже вийшла за межі окремих регіонів і перетворилася на загальнодержавну проблему.
