Росія послідовно б’є по паливній роздрібній мережі України: за останні два місяці в країні згоріло понад 150 автозаправних комплексів. Попри системні атаки на заправки та нафтобази, черг, дефіциту й паніки в Україні немає. Це різко контрастує з Росією, де від українських дронів палають власні НПЗ, а у 53 регіонах уже запровадили обмеження на продаж пального для приватних авто. Ключова різниця між двома країнами — у структурі ринку.
Учасник паливного ринку України Андрій Піварський каже, що зовні ситуація може нагадувати російську: там також регулярно горять об’єкти паливної інфраструктури. Втім, наслідки зовсім інші. В Україні діє диверсифікований ринок із десятками постачальників, різними маршрутами імпорту та розгалуженою логістикою. Якщо випадає одна ланка, інші її підхоплюють. Саме це і не дає країні увійти в дефіцит.
Піварський також пояснює, чому ціни на АЗС не знижуються одразу слідом за нафтою. На заправках продають не нафту, а нафтопродукти, і вони мають власну цінову динаміку. На бензин і дизель впливають баланс попиту та пропозиції на світових ринках, завантаженість НПЗ, логістика, сезонність і воєнні ризики. Окремо працює валютний фактор: Україна купує пальне за долари, а курс зріс із ~43,20 до ~45 грн на тлі загострення на Близькому Сході.
За словами автора, ринок пального вже готується до складної зими. Формуються запаси, бронюються логістичні потужності, укладаються контракти. Це частина не лише економічної, а й державної безпеки. Тому, на думку Піварського, коли політики роблять гучні заяви про ціни на пальне, важливо чітко відділяти політичні процеси від безпекових.
Різниця між Україною та Росією особливо помітна на тлі наслідків ударів. Українські атаки вже вивели з ладу значну частину нафтопереробних потужностей РФ, що спричинило нестачу нафтопродуктів і довгі черги на автозаправках у багатьох регіонах. Із початку 2026 року кількість атак українських безпілотників на енергетичні об’єкти РФ зросла вдвічі. Через гострий дефіцит по всій Росії почали вводити ліміти на пальне на АЗС.
Московський НПЗ, який є найбільшим постачальником пального для столичного регіону, залишатиметься зупиненим щонайменше шість місяців. Ймовірно, він не відновить виробництво до кінця 2026 року. Це ще більше посилює тиск на паливний ринок країни-агресора.
В Україні картина протилежна. Системні оператори, які сплачують податки та інвестують у розвиток інфраструктури, продовжують завозити пальне за будь-яких умов — так було навесні 2022 року і так відбувається зараз. Іноді це робиться з мінімальною маржею, іноді — зі збитками, але саме завдяки цьому країна не стикається з дефіцитом і чергами. Натомість дрібні гравці, які купують ресурс на спотовому ринку, у кризові моменти просто зупиняють поставки й чекають кращого часу.
Піварський також стверджує, що ціни й надалі падатимуть, і підкріплює це цифрами. На піку дизель коштував близько 92 грн за літр, тоді як нині середня ціна становить приблизно 76-77 грн. Держава бачить, за якими цінами оператори розмитнюють ресурс, законтрактований раніше, і має інструменти впливу. Тому зараз, на його думку, не час для ринкових експериментів: доки система працює, країна має пальне і може воювати, працювати та жити.
Російські дрони дедалі частіше атакують автозаправні комплекси по всій Україні. Йдеться про безпілотники з машинним зором, яким не потрібен зв’язок з інтернетом: вони влучають у газові модулі, а великий вибух знищує всю заправку. Без додаткового захисту під загрозою можуть опинитися великі міста.
Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов закликав власників АЗС захищати ємності з газом і закривати місця в’їзду та виїзду захисними сітками. Держава, за його словами, має терміново переглянути підходи до захисту таких об’єктів — зокрема маскувати газові модулі та встановлювати захисні конструкції над комплексами у прифронтових районах. Тема фізичного захисту паливної мережі стала критичною складовою безпеки країни.
Попри все, ціни на пальне в Україні залишаються нижчими, ніж у більшості країн Європи. Середня вартість бензину становить 1,21 євро за літр, дизеля — 1,27 євро, автогазу — 0,61 євро за літр. Ринок, незважаючи на удари, продовжує працювати, а вартість пального на АЗС поступово наближається до рівноваги.
