Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював термінову перевірку у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” після повідомлень про ймовірні тортури, облаштування місць несвободи та доведення військових до самогубств. Розголос ситуація отримала на тлі того, що скарги від родичів і самих бійців на порушення прав у цьому підрозділі надходять уже кілька місяців.
Лубінець звернувся до Державного бюро розслідувань і Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне та неупереджене розслідування. Також омбудсман провів нараду з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Після цієї зустрічі до з’ясування обставин долучили Військову службу правопорядку.
Моніторингова група Офісу Омбудсмена перевірятиме можливі порушення прав військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля”. Виїзд на місце запланований уже на 25 червня. Йдеться, зокрема, про повідомлення щодо ймовірного застосування тортур, облаштування місць несвободи та доведення до самогубств чинних військових. Про це Лубінець повідомив у своєму каналі, зазначивши, що отримав запевнення у повному сприянні роботі групи як незалежного моніторингового органу.
Державне бюро розслідувань розпочало перевірку після матеріалу “Бабеля” про катування та смерті мобілізованих у штурмовому полку “Скеля”, який опублікували 23 червня. Відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 5 ст. 426-1 ККУ — перевищення повноважень військовим. Процесуальне керівництво здійснює Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.
Журналісти “Бабеля” повідомили про 26 смертей у навчальних центрах полку за останні пів року. Офіційною причиною більшості з них називали пневмонію. Також видання навело випадки катувань і знущань над тими, хто проходить навчання. Серед іншого журналісти отримали відео з наслідками побиття одного з військових — Олександра Семенова.
За даними про загибель, зібраними з кінця осені 2025 року до весни 2026-го, йдеться щонайменше про 26 смертей серед новобранців 425-го полку, не пов’язаних із бойовими діями. Більшість із них померли невдовзі після мобілізації від пневмонії, серцево-судинних та інших захворювань. Родичі частини загиблих говорять про можливе неналежне надання медичної допомоги та окремі випадки насильства, однак у самому полку ці звинувачення відкидають.
Командування полку визнало, що порушені питання потребують перевірки, але не погодилося з узагальненнями авторів публікації. Там наголосили, що з 26 згаданих смертей 18 сталися у лікарні. Наразі ДБР перевіряє достовірність наведених фактів і встановлює всі обставини. У відомстві заявляють, що діям усіх фігурантів нададуть належну правову оцінку, якщо підтвердиться їхня причетність до правопорушень.
До квітня 2026 року Офіс Уповноваженого Верховної Ради отримав 58 звернень щодо 425 полку “Скеля”. У травні омбудсман повідомляв, що до підрозділу вже скерували окрему перевірку та ініціювали закрите засідання за участю керівництва 425 полку і представників Генштабу. За його словами, на той момент уже відбулися дві такі зустрічі.
У Верховній Раді також розглядають можливість створення тимчасової слідчої комісії, щоб з’ясувати всі деталі ситуації у 425 полку “Скеля”. Паралельно слідчі мають перевірити всі 26 випадків небойових смертей і покарати командирів незалежно від посад та нагород. Саме цього вимагають родичі загиблих і громадські організації, які стежать за ситуацією.
За 2025 рік Уповноважений Верховної Ради з прав людини отримав понад 6000 звернень щодо порушень під час проведення мобілізації. Для омбудсмана це стало найгострішим питанням минулого року. Лубінець неодноразово попереджав владу, що дії ТЦК і армійського командування мають відбуватися у суворих межах закону. За п’ять місяців 2026 року Офіс омбудсмана отримав понад 3000 скарг на ТЦК, а реальна кількість порушень, за оцінками, утричі більша.
Представник Офісу військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що в окремих випадках медичне забезпечення в полку “Скеля” було неналежним. За його словами, частка небойових смертей у підрозділі вища, ніж у більшості інших. Водночас точну статистику встановити складно через відсутність персоніфікованого обліку на рівні Генерального штабу.
