Секретар Комітету оборони Роман Костенко 8 квітня повідомив, що ідея передачі частини функцій ТЦК поліції перебуває на початковій стадії. Раніше це питання лише обговорювалося, а тепер Міністерство оборони розробляє конкретні рішення, щоб призов на військову службу став менш стресовим для суспільства. За словами депутата, нові правила набудуть чинності після оновлення законодавства Верховною Радою. Костенко поділився деталями передачі повноважень правоохоронцям в ефірі «Радіо NV». Він зазначив, що Міністерство оборони має офіційно повідомити про всі нововведення. На його думку, йдеться не про радикальні зміни, а про точкові кроки, які допоможуть покращити процеси. Однією з ключових ідей є передача частини обов’язків ТЦК поліцейським. Депутат уточнив, що ці плани вже почали оформлювати у конкретні пропозиції. Костенко зазначив, що не відбуваються глобальні реформи, але є питання, які можна передати поліції. Він також застеріг від передчасних висновків щодо своєї особистої позиції, підкресливши, що поки парламент не вивчить документи, він як представник профільного комітету зберігає нейтралітет. Оскільки більшість пропозицій потребують змін у законодавстві, фінальне рішення залежатиме від голосування Верховної Ради. Костенко наголосив, що це не означає його підтримку або незгоду з ініціативою. Депутат також звернув увагу на фактори, що заважають мобілізації. Він зазначив, що Росія через інформаційні атаки свідомо провокує недовіру до військкоматів. Водночас Костенко визнав, що ситуацію погіршують і представники ТЦК, які діють не за законом, що надає ворогу нові приводи для маніпуляцій. Ідея залучення правоохоронців до мобілізації не є новою — дискусії тривають з кінця березня. Тоді Костенко висловлював можливість передачі поліції функцій патрулювання, хоча й сумнівався в підтримці цієї ініціативи з боку МВС. Депутат попереджав, що проста заміна ТЦК на іншу структуру не усуне конфлікти на вулицях, а лише перенаправить суспільне незадоволення на поліцейських. Тому нинішні напрацювання Міноборони мають на меті не лише зміну виконавців, а й повну трансформацію системи. Реформа, яку планують презентувати до літа, має перетворити військкомати на прозорий цифровий сервіс. Головна стратегія полягає у цифровізації обліку через систему «Імпульс» та залученні поліції до патрулювання, що дозволить зменшити прямі контакти громадян з представниками ТЦК та усунути зловживання. Як зазначає військова омбудсменка Ольга Решетилова, такі кроки разом із прозорим бронюванням є критично важливими. Лише через ефективний облік держава зможе встановити чіткі строки служби та гарантувати фронтовикам зрозумілі терміни ротації. У Міноборони підкреслюють, що всі зміни базуються на масштабному аудиті та відгуках військових. Заступник міністра Євген Мойсюк зазначив, що відомство вже має чіткий графік впровадження технологічних рішень для вирішення застарілих проблем призову. Незважаючи на чутки про миттєві зміни, у міністерстві запевняють, що конкретні кроки будуть представлені лише після їх перевірки на ефективність. Кінцева мета реформи — посилити армію через прозору та логічну перебудову всіх мобілізаційних процесів. Раніше Інформатор повідомляв, що ситуація з мобілізацією в Україні демонструє позитивну тенденцію. Заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса, зазначив, що усунено певні операційні прогалини у мобілізації. За його словами, нинішні темпи дозволяють ЗСУ не лише покривати втрати, а й підвищувати чисельність особового складу. Реформа мобілізації в Україні перебуває на завершальному етапі та невдовзі буде представлена у Верховній Раді та суспільству. Вона передбачає низку змін у мобілізаційному процесі, зокрема щодо осіб, які перебувають у розшуку в територіальних центрах комплектування.
Перспективи передачі функцій ТЦК поліції в Україні
