Президент Чехії Петр Павел заявив, що Україна має лише два місяці для відновлення мирних переговорів, інакше Росія може різко посилити військові дії. Про це він сказав в інтерв’ю під час саміту НАТО, наголосивши на критичному “вікні можливостей”. За його словами, союзники мають використати нинішній тиск на Москву вже найближчими тижнями.
Ключовою датою Павел назвав 20 вересня — день парламентських виборів у Росії. Про це пише видання The Telegraph. На думку чеського президента, саме після виборів Путін отримає політичну свободу для оголошення загальної мобілізації, яку він навряд чи ризикне провести до голосування.
Павел також підкреслив, що Росія нині вразлива як ніколи. За його словами, всередині країни зростає невдоволення війною, а Путіну дедалі важче зберігати внутрішню стабільність. Якщо тиск на Кремль збережеться, а Україна продовжить завдавати ударів по цілях у глибині російської території, це створить умови, за яких Росія буде більш схильною до переговорів.
Чеський президент окреслив і завдання для НАТО на найближчі тижні. Альянс має надавати Україні все необхідне для успішної оборони. Водночас союзники повинні посилювати тиск на Москву, щоб переконати Кремль: продовження війни коштуватиме дорожче, ніж перехід до переговорів.
За словами Павела, мета полягає не в перемозі на полі бою будь-якою ціною, а у створенні умов, за яких Росія сама дійде висновку, що переговори вигідніші за поразку. Саме тому кожен тиждень до 20 вересня має значення, адже час для дипломатичного маневру стрімко скорочується.
Позиція Павела не є поодинокою серед лідерів НАТО. Фінляндія, зокрема, також закликала сильніше тиснути на Кремль, зазначивши, що Росія готова сісти за стіл переговорів лише за однієї умови. Подібної логіки дотримуються лідери держав, які безпосередньо межують із Росією або зазнали на собі її агресії. Вони переконані, що без реального тиску Москва не змінить курс.
Водночас дипломатична ситуація залишається складною. Київ відкинув мирний план глави Білого дому і наполягає на укладенні нової угоди з Росією на власних умовах. Це означає, що будь-який можливий прорив у переговорах вимагатиме не лише тиску на Москву, а й складного балансування між позиціями Києва, Вашингтона і європейських союзників.
