Російський військовий Олександр Лунін, який публічно погрожував Путіну збройним заколотом і зібрав мільйони переглядів у соцмережах, після виходу з-під арешту видалив усі резонансні публікації. Це стало показовим свідченням того, що навіть відкрита критика Кремля зсередини армії РФ наштовхується на репресії та самоцензуру.
Як повідомляє Медуза з посиланням на видання “Верстка”, з інстаграму та телеграм-каналу Луніна зникло його відеозвернення до Путіна. Йдеться про ролик від 25 червня, у якому він вимагав особистої зустрічі з президентом РФ, обіцяв розповісти йому “всю правду” про армію та ситуацію в Росії, а також погрожував військовим заколотом. За даними сервісу TGstat, разом із цим відео з каналу видалили ще 16 публікацій за 23-26 червня, зокрема й заклик надсилати свідчення про жорстоке поводження з російськими солдатами на фронті.
Раніше це відео набрало десятки мільйонів переглядів і спричинило обшук у домі Луніна. Самого військового відправили під адміністративний арест на 11 діб нібито за демонстрацію екстремістської символіки, хоча справжню підставу для справи так і не оприлюднили. У Кремлі відреагували звично: прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що там не дивилися ролик, але вважають формулювання у ньому “досить дивними”.
Уранці 9 липня Лунін опублікував нове відео. Воно було коротким і беззмістовним: він лише сказав, що “живий-здоровий”. Чому зникли попередні дописи, військовий не пояснив.
Історія Луніна, як наголошують у матеріалі, є не винятком, а ознакою ширших процесів. Секретар Форуму російської опозиції на підтримку України Ольга Курносова вважає, що процеси, які можуть стати фатальними для Путіна, уже запущені. Водночас вона зазначає, що в тоталітарному суспільстві неможливо передбачити точну дату вибуху, і навіть Ленін свого часу не очікував революції саме в той рік, коли вона відбулася.
Показовою є і реакція самої системи: замість діалогу вона відповідає арештом і тиском. Аналітики вважають народне повстання найменш імовірним сценарієм краху режиму. Якщо воно й виникне, то, найімовірніше, не з ліберального антивоєнного руху, а з “радикалізованого провоєнного флангу”. Саме це, на думку авторів, і підтверджує тип невдоволення, який уособлює Лунін: діючий окупант, а не опозиціонер.
Forbes використав цю історію як приклад внутрішньої напруги в РФ: після резонансу Луніна затримали, однак самі такі випадки свідчать про посилення невдоволення серед військових. Вимушене самовидалення публікацій у цьому контексті подається не як перемога Путіна, а як доказ того, що система тримається лише на страху. Це також вказує на глибину кризи всередині армії РФ.
Напруження між армійським середовищем і Кремлем вписується в ширший внутрішньополітичний конфлікт. Командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко пояснює, що всередині Росії триває протистояння двох кланів. Перший — це військові, у яких зараз “зірковий час”: нагороди, шана, фінансові потоки.
За словами Федоренка, Путін дослухається до військових, однак вони регулярно подають йому недостовірну інформацію, тому він не знає реального стану справ. Другий клан — спецслужби, які, за його оцінкою, “як ракова пухлина” пронизали фінансово-економічний блок Росії. На думку командира, якщо Україна й надалі нарощуватиме спроможності з ураження Росії, можна дійти до межі, коли “диктатор Путін помре від ін’єкції, яка викличе інфаркт або інсульт”.
Як каже командир, це “спишуть на вік”, а на Путіна покладуть усю відповідальність за злочини проти українського та російського народів. Обидва клани переслідують власні інтереси, далекі від реальної ситуації на фронті. Така внутрішня боротьба лише поглиблює кризу управління в російській державі.
Ситуація з Луніним, за оцінкою авторів, відображає зростання невдоволення всередині самої армії РФ. Російське суспільство традиційно накопичує внутрішній деструктив до критичної межі, після чого навіть найменший привід може спровокувати масштабний соціальний вибух. Саме тому крах режиму Кремля опозиціонерка вважає лише питанням часу.
Боротьба між кланами в Кремлі давно привертає увагу аналітиків. Попри постійні заяви про “успіхи” на фронті, всередині російської влади посилюється конфлікт між різними групами впливу. Військове командування, спецслужби та економічний блок по-різному бачать майбутнє війни, а генерали, ймовірно, свідомо прикрашають реальний стан речей, щоб зберегти посади та привілеї.
