За даними агентства Bloomberg, Кремль готується посилити тиск на Київ та водночас намагатиметься домогтися пом’якшення американських санкцій. Це стало можливим через ослаблення позицій Дональда Трампа після проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів. У російській столиці все менше сподіваються на те, що американський лідер зуміє змусити українську владу прийняти мирні домовленості на умовах Москви. Проте Володимир Путін і надалі відмовляється поступатися своїми територіальними претензіями.
Інформагентство зазначає, що після програшу на виборчих перегонах і Володимир Путін, і Володимир Зеленський вестимуть діалог із зовсім іншим Трампом, що здатне суттєво змінити динаміку російсько-української війни. Як розповіло поінформоване джерело, спираючись на попередні домовленості про постачання російського дизельного палива до США, Москва шукатиме можливості для подальшого зняття обмежень. Головна ідея Кремля полягає у спробі переконати американського президента у можливості ведення спільних справ без попереднього припинення бойових дій. Раніше американські спецпосланці Джаред Кушнер та Стів Віткофф намагалися схилити Кремль до поступок за допомогою обіцянок масштабних бізнес-контрактів для американських корпорацій після закінчення війни, однак зараз у Москві роблять ставку на подальший тиск, а не на першочерговий мирний процес.
У Кремлі вважають, що втрата частини влади американським президентом відкриває для Путіна простір для ескалації ударів по українських енергетичних та критичних об’єктах, оскільки зв’язаний по руках і ногах Трамп матиме менше механізмів впливу. Водночас аналітики видання підкреслюють, що такий ослаблений лідер навряд чи почне активно допомагати Україні чи Європі, хоча це теоретично знижує його здатність тиснути на Зеленського з метою нав’язати невигідну угоду.
Дипломатичний наступ російського керівництва супроводжується інтенсифікацією атак на цивільну інфраструктуру України. За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), Путін намагається компенсувати відсутність проривів на фронті за допомогою масованих ударів по мирних об’єктах, прагнучи довести Україну до капітуляції ще до закінчення зими. Експерти вказують, що дистанційні обстріли ракетами та дронами з початку 2026 року призвели до загибелі або поранення понад 7500 цивільних громадян, що майже на 50 відсотків перевищує показники всього 2025 року.
Голосування до Конгресу США пройшло 3 листопада. Згідно з попередніми підрахунками, представники Демократичної партії здобули більшість у Сенаті та впритул підійшли до отримання контролю над Палатою представників. На думку аналітиків Bloomberg, саме ця трансформація розстановки сил у Вашингтоні створює нові реалії для Трампа, Кремля та Києва. Майбутнє нових пакетів підтримки України багато в чому залежатиме від того, яка саме політична сила керуватиме обома палатами Конгресу, оскільки демократи здатні самостійно визначати порядок денний і навіть долати президентське вето.
Раніше видання «Інформатор» зазначало, що демократи завоювали шість додаткових мандатів у Сенаті та понад десять у Палаті представників, вперше за довгі десятиліття перемігши у таких штатах, як Техас і Канзас. Окрім того, Дональд Трамп особисто визнав підсумки виборів, зазначивши, що республіканці здобули б розгромну перемогу за умови присутності його імені в бюлетенях, проте запевнив у своїй готовності до конструктивної роботи з демократичною більшістю в Конгресі. Серед інших новин: Державна податкова служба роз’яснила правила оподаткування чайових через QR-коди; уродженка України Вікторія Спартц, яка голосувала проти допомоги Києву, зазнала поразки на виборах до Конгресу; компанія «Сільпо-Фуд» оцінила свої збитки у 1,5 млрд гривень через знищені росіянами торгові точки та склади; а також стало відомо про вручення Меланії нагороди найвищого ступеня із чотирма аметистами від українського президента.
