Першого листопада представники Європейської комісії повідомили, що обрання восьми нових суддів до польського Конституційного трибуналу є виключною компетенцією сейму. Ця заява пролунала після нічних подій 31 жовтня, коли біля входу до установи сталася сутичка, яку демонстрували в прямій телетрансляції. Зазначений інцидент ще більше загострив багаторічне протистояння. Конфлікт розгорівся, коли польський лідер Кароль Навроцький намагався проникнути до приміщення суду через глухий кут із затвердженням нових кандидатур. Навколо будинку виставили поліцейські кордони, а напруженість між президентською та урядовою гілками влади транслювали в реальному часі. Уповноважена особа Єврокомісії в бесіді з журналістами Euronews зазначила, що саме національні державні структури несуть відповідальність за роботу Трибуналу згідно з основним законом держави та прецедентним правом європейської юстиції. Представник також нагадав про постанову ЄСПЛ від 5 травня 2026 року, яка зобов’язує офіційну Варшаву не створювати перешкод для виконання службових обов’язків суддями, яких сейм затвердив навесні 2026 року. Суботнього вечора очільник польського уряду Дональд Туск виступив із телевізійним зверненням до нації, що стало його першою вагомою реакцією на наявні події. П’ятничні події він охарактеризував як неприпустимі інциденти, висловивши сподівання на неповторення подібних сценаріїв у майбутньому. Крім того, політик наголосив на необхідності міцності демократичного апарату задля гарантування правосуддя та запевнив, що верховенство права здолає будь-які прояви агресії. Паралельно лідери фракції європейських консерваторів і реформістів у європарламенті різко розкритикували кроки кабінету міністрів Туска, розцінивши їх як зневагу до правових норм, та висловили солідарність із президентом Навроцьким. Зокрема, Нікола Прокаччіні підкреслив, що євроструктури не повинні залишатися осторонь подій у Польщі. Питання законності Конституційного трибуналу залишається предметом дискусій упродовж останнього десятиліття. Протистояння бере початок із 2015 року, коли тодішня партія влади «Громадянська платформа» та опозиційне об’єднання «Право і справедливість» не дійшли згоди стосовно призначення п’яти представників суду. З того часу суперечка перетворилася на масштабну боротьбу за незалежність судової системи, чинний склад Трибуналу та правомірність його вердиктів. Урядова команда Туска наполягає на здійсненні давно назрілих перетворень для відродження верховенства закону після тривалого політичного тиску з боку «Права і справедливості», натомість опоненти закидають керівництву держави спробу державного заколоту. Додатково видання нагадувало про гучні відставки двох послів через незгоду з політикою влади в цьому конфлікті, а також про плани голови партії «Право і справедливість» Ярослава Моравецького ініціювати недовіру чинному уряду. Окрім того, раніше повідомлялося про заяви Дональда Туска та міністра закордонних справ Радослава Сікорського щодо можливого зовнішнього дестабілізуючого та проросійського сліду в цій кризі. Також згадувалися непередбачувані збої у сервісі «Куб» від Нафтогазу на початку передачі показників лічильників, ворожі удари дронами по Львову та регіону, про які інформував мер Садовий, продаж викраденого майна під час французьких протестів через платформу Vinted, а також повторні тези про зовнішній слід у польських подіях.
Польська криза: Єврокомісія підтримала сейм
