Рятувальники Київщини повністю загасили пожежу у Чорнобильській зоні відчуження. На приборкання вогню пішло два тижні безперервної роботи. ДСНС України підтвердила завершення операції. До гасіння долучилися надзвичайники Київської області, підрозділи з інших регіонів і спеціалізовані служби. Завдяки їхнім скоординованим діям вдалося не допустити поширення полум’я на значні площі.
Упродовж усього періоду гасіння ситуація залишалася під повним контролем служб. Паралельно фахівці регулярно вимірювали радіаційний фон. За даними безперервного моніторингу, його показники впродовж усього пожежного періоду залишалися в межах природних значень і не перевищували допустимих норм. Це зафіксували автоматизовані системи контролю, які безперервно працювали у зоні відчуження.
Перші осередки пожежі в Чорнобильській зоні з’явилися 7 травня після падіння ворожого безпілотника на територію заповідника. Через суху погоду, легкозаймисті соснові ліси та залишки вибухонебезпечних предметів вогонь швидко став низовим і почав розростатися, формуючи окремі фронти. На піку площа займання сягала близько 1100 гектарів. Раніше, у травні цього року, масштабна пожежа у зоні також охоплювала понад 1100 гектарів лісу і потребувала залучення великих сил. Горіли лісова підстилка та валежник.
Через важкодоступність окремих ділянок і мінні поля техніка не могла швидко дістатися до всіх осередків. Рятувальники проводили окільцювання та оборювання зон займання, прокладали мінералізовані смуги і розчищали лісові дороги для проходу спецтехніки. До ліквідації пожежі залучили понад 200 осіб і близько 60 одиниць спецтехніки. У місцях горіння температура подекуди сягала близько 50 градусів за Цельсієм.
У зоні відчуження неодноразово виникали нові пожежі через російські атаки безпілотниками. У період 27-28 червня продукти горіння поширилися на південь від осередків, що спричинило погіршення якості повітря та видимості у Києві та кількох районах Київщини. Постійні атаки дронами зробили цю територію однією з найбільш пожежонебезпечних у країні.
Зона відчуження є радіаційно забрудненою територією, тому природні пожежі тут мають подвійну небезпеку. Під час горіння лісова підстилка та ґрунт вивільняють радіоактивні частинки, що накопичилися після катастрофи 1986 року. Саме тому контроль радіаційного фону є обов’язковою частиною кожної рятувальної операції в цьому регіоні.
Державні пости спостереження та системи радіаційного моніторингу, зокрема SaveEcoBot, упродовж усього пожежного періоду фіксували стабільні значення природного фону. Прикордонне розташування робить зону відчуження однією з найбільш пожежонебезпечних територій країни. Сюди регулярно падають уламки безпілотників після повітряних атак, що постійно створює ризик нових займань.
Пожежі у Чорнобильській зоні відчуження є частиною системної небезпеки, яку створює Росія для ядерних об’єктів України. Ризик радіоактивного диму з Чорнобиля пов’язаний із тим, що під час лісових пожеж вітер може переносити забруднені частинки на сотні кілометрів. Через це під час кожного займання фахівці посилено стежать за станом атмосферного повітря по всій Київській області та за її межами.
Атаки на ядерну інфраструктуру тривають. Ще у лютому 2025 року російський дрон вдарив по укриттю ЧАЕС і пошкодив захисний саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком. Після цього удару показники радіаційного фону залишилися в межах норми, однак ДСНС запровадила посилений контроль на проммайданчику станції. Систематичні удари по об’єктах зони відчуження змушують рятувальників постійно бути готовими до нових займань.
