Протягом останнього місяця в Києві закрили або виставили на продаж понад 200 кав’ярень та закладів стріт-фуду. Ця тривожна тенденція не є новою: у 2024 році вже закрили 120 ресторанів, що стало сигналом тривоги для всієї галузі. Ситуація загострилася, торкнувшись навіть найменших форматів, таких як кавові кіоски, мобільні точки та невеликі кав’ярні. Ольга Насонова, директор Аналітичного центру “Ресторани України”, розповіла про причини цієї хвилі закриттів. Вона зазначила у Facebook, що для малого бізнесу кілька місяців збитків можуть бути критичними, оскільки власники таких закладів зазвичай не мають значних фінансових резервів. Накопичені за важку зиму збитки часто стають останньою краплею, що призводить до закриття бізнесу. Наприклад, у лютому рахунки за електроенергію зросли вдвічі, і багато підприємців, підрахувавши свої втрати, вирішили закрити свої заклади назавжди.
Другою причиною закриттів є перенасиченість ринку. Останніми роками в Києві активно відкривалися кав’ярні та заклади стріт-фуду, оскільки низький поріг входу — від 10 до 30 тисяч доларів — та зовнішня простота бізнесу приваблювали новачків. На одній вулиці або в одному житловому комплексі можна було знайти 4-5 і більше подібних закладів. Всі вони конкурують за одну й ту ж аудиторію, і коли вона скорочується, деякі з них залишаються без клієнтів.
Третя причина — шаблонність. Більшість кав’ярень схожі одна на одну: однакова кава, стільці, десерти та майже ідентичні назви. Клієнти обирають заклад, керуючись ціною або зручністю розташування, а не справжньою прихильністю до конкретного місця. Водночас унікальні та автентичні кав’ярні — з власним обжаром, оригінальним інтер’єром або нестандартною концепцією — пережили цю хвилю закриттів значно краще і продовжують залучати свою аудиторію.
Четвертою причиною є масштабний демонтаж МАФів — тимчасових споруд, де роками працювала значна частина малого бізнесу. Лише за останній місяць з Майдану прибрали сім кіосків з кавою, шаурмою та пловом, а в кількох київських парках зникли ще три кав’ярні. Підприємці, які працювали в таких точках, опинилися перед вибором: шукати приміщення на перших поверхах житлових будинків — що надійніше, але дорожче, або виходити з ринку.
П’ятою причиною є зростаюча популярність домашніх кавомашин: кияни все частіше готують каву вдома, що вдвічі-тричі дешевше, ніж у кіоску, і без паперового стаканчика на ходу. У 2024 році дані про підсумки ресторанного ринку показали тривожну картину: відвідуваність закладів у Києві знизилася на 3%, а зростання виручки на 13% пояснювалося не збільшенням попиту, а підвищенням цін. Середній чек у столичних ресторанах зріс на 14%, але платоспроможних клієнтів ставало менше — їх просто не вистачало на всі заклади. Відключення електроенергії, повітряні тривоги та мобілізація додатково обмежували можливості для нормальної роботи.
Паралельно в Києві триває масштабна кампанія з демонтажу МАФів — тимчасових торговельних споруд, де роками працювали сотні малих підприємців. Тільки на Хрещатику прибрали десятки кіосків з фаст-фудом, кавою та морозивом, і ця робота ще не завершена. Ті, хто не знайшов нового приміщення або не мав ресурсів для переїзду, змушені були повністю зупинити свою діяльність.
