У сербському місті Новий Сад тисячі людей вийшли на акцію протесту з вимогою дострокових парламентських виборів і фактичної відставки президента Александара Вучича. Криза в сербській владі назрівала вже давно: конфлікт між урядом і суспільством вийшов за межі вулиці та перекинувся до парламенту. Нинішній мітинг став одним із найпомітніших епізодів тривалого протестного руху, що охопив усю країну. Попри 30-градусну спеку, учасники тримали плакати та скандували гасло “Перемога”.
Поштовхом до протестів стала трагедія у листопаді 2024 року, коли на залізничному вокзалі Новий Сад обвалився бетонний навіс і загинули 16 людей. Суботній мітинг 20 червня, як повідомляє Reuters, став одночасно вшануванням пам’яті жертв і формою тиску на владу. У центрі другого за величиною міста Сербії натовп висміював Вучича та його Сербську прогресивну партію (СНС).
Активісти студентського руху заявляють, що мають намір кинути виклик президенту Сербії Александру Вучичу і SNS (Сербська прогресивна партія) на найближчих парламентських та президентських виборах. Офіційно голосування заплановане на 2027 рік, однак сам Вучич натякав, що може оголосити дострокові вибори вже найближчими місяцями. Паралельно з мітингом опозиції президент виступив у прямому ефірі та закликав своїх прихильників зібратися 27 червня — “під сербським прапором”.
Учасники протесту, правозахисні організації та опозиція звинувачують Вучича й урядовців у фальсифікації виборів, насильстві проти опонентів, придушенні незалежних медіа, корупції та зв’язках з організованою злочинністю. Офіційний Белград ці звинувачення відкидає.
Студентські протести поширилися Сербією відразу після трагедії на залізничному вокзалі й стали найбільшим викликом для 13-річного правління Вучича та його партії. Рух підтримують головні опозиційні партії, а акції вже охопили десятки міст країни. Активісти та опозиція вважають обвал навісу наслідком системної корупції під час реконструкції вокзалу, а не звичайним нещасним випадком.
Протести вже мали певні наслідки: прем’єр-міністр Мілош Вучевич подав у відставку, а мер Нового Саду залишив посаду. Однак демонстранти не зупинилися і продовжили вимагати відставки самого президента. На тлі вуличного тиску Вучич допустив можливість дострокових виборів восени — це стало б уже п’ятим парламентським голосуванням у Сербії за останнє десятиріччя.
Ситуація в Сербії безпосередньо впливає на її євроінтеграцію. Країна є кандидатом на членство в ЄС, але Брюссель вимагає реальних реформ — насамперед чесних виборів, незалежного судочинства, боротьби з корупцією та узгодження зовнішньої політики з позицією Євросоюзу, зокрема щодо санкцій проти Росії.
Сербська протестна криза розгортається на тлі тривалих звинувачень на адресу Вучича у фальсифікації сербських виборів і дрейфі влади в бік авторитаризму. Опозиція документує масові порушення, зокрема голосування сотень тисяч людей не за місцем фактичного проживання. Саме недовіра до виборчого процесу стала одним із ключових тригерів масових вуличних виступів.
Водночас протестний рух вийшов далеко за межі вулиці. Сутички у парламенті Сербії між опозицією та правлячою партією довели кризу до точки кипіння. Депутати від опозиції влаштовували бійки в залі засідань, а кілька парламентарів зазнали поранень. Такий рівень конфронтації — одночасно на вулицях і в стінах парламенту — свідчить про глибину політичного розколу в країні.
