Китай здійснив випробувальний пуск балістичної ракети з підводного човна у південній частині Тихого океану. Ракета несла муляж бойової головки та точно влучила у визначений район акваторії. Пуск відбувся того самого дня, коли Австралія та Фіджі уклали новий договір про взаємну оборону, і в регіоні це сприйняли як недвозначне попередження.
6 липня військово-морський флот Китаю запустив балістичну ракету підводного базування з атомного підводного човна у визначені води Тихого океану. Це перший публічно підтверджений стратегічний пуск такого типу в цьому регіоні, повідомляє Reuters. У заяві речника ВМС НВАК зазначено, що підводний човен Народно-визвольної армії Китаю “запустив стратегічну ракету з муляжем бойової головки у відповідні відкриті води Тихого океану, яка точно приземлилась у межах визначеного району”.
ВМС НВАК експлуатує два типи балістичних ракет підводного базування — JL-2 та JL-3. За оцінками експертів з ракетного озброєння, остання має достатній радіус дії, щоб дістати континентальну частину США з вод поблизу китайського узбережжя, зокрема з Південно-Китайського моря. Водночас Пекін не повідомив, яку саме ракету використали під час цього випробування.
Пуск стався в день підписання Австралією та Фіджі нового договору про взаємну оборону, спрямованого на протидію китайському впливу у Тихому океані. Документ, відомий як угода “Океан миру” або договір Вейтасіні, зробив Фіджі четвертим повноправним союзником Австралії після США, Нової Зеландії та Папуа Нової Гвінеї. Одразу після укладання союзницького договору Пекін відповів пуском у Південний Тихий океан.
Міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг, коментуючи ситуацію журналістам на Фіджі, заявила, що Канберра “розглядає це як дестабілізуючий фактор для регіону”. Глава МЗС Нової Зеландії Вінстон Пітерс наголосив, що Китай здійснив запуск у води Південно-тихоокеанської безядерної зони, створеної 1986 року за Договором Раротонга. Японія також офіційно закликала КНР переглянути рішення після того, як китайська сторона заздалегідь поінформувала японське посольство в Пекіні про майбутній пуск.
Випробування відбулося на тлі масштабного нарощування ядерного арсеналу Китаю. Станом на 2024 рік країна мала понад 600 активних ядерних боєголовок і рухається до подолання позначки у 1000 одиниць до 2030 року. На думку аналітиків, таким чином Пекін надсилає чіткий сигнал Канберрі, Веллінгтону та державам регіону про готовність застосовувати завуальований військовий тиск для досягнення стратегічних цілей.
Попередній раз Китай випробовував міжконтинентальну балістичну ракету над Тихим океаном у вересні 2024 року, коли запустив DF-31B з острова Хайнань у напрямку відкритого Тихого океану поблизу Французької Полінезії. Тоді це стало першим подібним тестом за 44 роки. Нинішній запуск відбувся того самого дня, коли Китай і Росія розпочали щорічні спільні морські навчання біля китайського узбережжя.
Дипломатична активність Пекіна супроводжується посиленням його військового потенціалу. Китайсько-російські морські навчання у Жовтому морі, що стартували 6 липня, є частиною тієї самої стратегії демонстрації сили. Водночас підтримка Білорусі з ядерним арсеналом на тлі напруги з Україною свідчить, що Пекін послідовно розбудовує мережу стратегічних партнерств, підкріплюючи її реальними демонстраціями воєнної могутності.
