Володимир Путін виступив 28 червня на передвиборчому з’їзді партії «Єдина Росія» і вкотре назвав українські удари по російських нафтопереробних заводах «терористичними діями». Підставою для нових звинувачень на адресу Києва стали атаки ЗСУ по НПЗ у глибині Росії, які вже спричинили паливну кризу в кількох десятках регіонів.
Під час виступу російський правитель заявив, що «київський режим» нібито відступає по всій лінії бойового зіткнення, а тому, на його думку, вдається до «терористичних дій». Також він сказав, що Росію неможливо перемогти на полі бою, а Захід безуспішно намагається «розхитати» ситуацію всередині країни. Окремо Путін заявив, що «забезпечить безпеку своєї країни, її громадян і недоторканність своїх кордонів», а Москва коригує окремі плани відповідно до ситуації, не відмовляючись від стратегічних цілей.
Після прибуття на з’їзд Путін назвав нинішній період «доленосним» і «нестабільним» для Росії та світу. Він також запевнив, що спроби «похитнути та поставити під сумнів» єдність Росії не дали результату раніше і не дадуть його зараз. Крім того, він заявив, що вибори до Держдуми відбудуться у встановлені терміни, а «Єдина Росія» знову «продемонструє лідерство».
На цьому тлі українські дрони обвалили виробництво бензину в Росії на 25%, а фондовий ринок — на 13%. За тиждень з 15 по 21 червня виробництво бензину скоротилося на 25%, а десятки регіонів запровадили талони. Головний нафтозаводський актив Москви — НПЗ у столиці — після удару може простоювати до наступного року. Саме цей економічний тиск змушує Кремль говорити про «тероризм» замість визнання масштабу втрат.
Удари українських безпілотників по російських НПЗ дедалі відчутніше впливають на паливний ринок РФ. Водночас ще серйознішою проблемою для Кремля стало зниження світових цін на нафту після розблокування Ормузької протоки. У червні виробництво бензину в Росії зменшилося на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Московський нафтопереробний завод залишатиметься зупиненим щонайменше шість місяців і не відновить виробництво до кінця 2026 року.
Частина російських силовиків намагалася переконати Путіна перенести вибори до Державної думи, які заплановані на вересень 2026 року. Серед причин називали погіршення економічної ситуації, зниження рейтингів влади та атаки українських безпілотників. Заява про незмінність дати виборів прозвучала на тлі повідомлень, що частина силовиків нібито пропонувала Кремлю відкласти голосування. За закритими замірами рейтинги «Єдиної Росії» становлять близько 35%, а за окремими даними — ще нижче.
Глибокі удари по Москві, Санкт-Петербургу та Криму різко посилили войовничу риторику в російському інформаційному просторі. Аналітики вважають, що це свідчить про зростання тривоги через масштаби й точність українських ударів, а також про ширшу дискусію щодо того, як Росія може себе захистити. Джерела, близькі до Кремля, кажуть, що Путін може толерувати жорстку риторику, однак вона ускладнює ухвалення рішень. Попри тиск, він не підтримав найрадикальніших пропозицій і публічно не відмовився від переговорів. Саме тому промова на з’їзді мала насамперед мобілізаційний характер і була покликана показати, що партія та влада «тримаються».
У вересні 2026 року Росія вперше проведе вибори до Державної думи за участю мешканців окупованих українських територій. Сім виборчих округів на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі та Херсонщині є частиною так званої «повної інтеграції» в політичну систему РФ. «Єдина Росія» включила до списків кандидатів учасників війни проти України, зокрема осіб, яких Київ звинувачує у воєнних злочинах і депортації дітей. Кремль використовує вибори як інструмент легітимізації окупації, і промова Путіна на з’їзді вписується саме в цю логіку.
Україна посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі за допомогою далекобійних безпілотників. На цьому тлі в Росії загострюються проблеми з паливним забезпеченням, зростають ціни на нафтопродукти та більшають черги на АЗС у різних регіонах країни. Саме ці обставини, а не пропагандистські заяви Путіна, визначають реальний стан країни, яку він назвав «доленосною».
Серія ударів українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі Росії почалася ще наприкінці весни — на початку літа. Погрози Путіна пролунали на тлі реальних і успішних атак по російських НПЗ, військових аеродромах та складах у глибокому тилу РФ, які окупаційна протиповітряна оборона виявилася нездатною захистити. Президент України Володимир Зеленський називає ці удари «українськими санкціями» — інструментом тиску на Кремль без запровадження офіційних обмежень.
Вибори до Держдуми РФ заплановані на 20 вересня 2026 року і вперше охоплюватимуть окуповані українські території. «Єдина Росія» включила до виборчих списків учасників війни проти України, зокрема осіб, яких Київ звинувачує у воєнних злочинах і депортації дітей. Кремль використовує голосування як інструмент легітимізації окупації, а виступ Путіна на з’їзді вписується саме в цю логіку.
