Росія розширює вербування іноземців до своєї армії. Цьогоріч окупаційне командування планує залучити щонайменше 18 500 громадян інших держав. В Україні застерігають іноземців від будь-яких поїздок до Росії, адже йдеться про системну державну кампанію з чіткими показниками для кожного регіону РФ.
Проєкт “Хочу жить” при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України оприлюднив розвіддані про масштаби та механізми цього вербування. За цими даними, в усіх федеральних округах Росії провели перевірки чисельності іноземних чоловіків віком від 18 до 60 років.
Цю роботу здійснювали спільно головне організаційно-мобілізаційне управління генштабу ЗС РФ і служба з питань громадянства та реєстрації іноземців МВС Росії. Військкоматам поставили конкретний план: залучити від 0,5% до 3,5% іноземців у кожному регіоні.
Вербування охоплює 97 пунктів відбору на контрактну службу по всій території Росії. Найбільше таких пунктів працює у Центральному військовому окрузі — 30. У Московському та Південному округах їх по 21, у Східному — 14, у Ленінградському — 11.
Найбільший інтерес для окупаційного відомства становлять громадяни Казахстану, Киргизстану, Узбекистану та Таджикистану. Паралельно вербування ведеться й за межами Росії. Серед пріоритетів — Бангладеш, Чад, Судан, Бурунді та інші найбідніші країни Африки й Азії.
Окрім офіційних пунктів набору, у регіонах вербуванням займаються псевдоприватні військові структури під контролем російських спецслужб, зокрема ГРУ. Серед них — “Редут”, “Конвой”, “Вагнер-2”, “Поток”, “Русские боевые братья”, “Факел”, “Патриот”, “Пламя”, “Сокол”, “Ветераны”.
Схеми вербування передбачають не лише обіцянки грошей, пільг і російського громадянства, а й відвертий примус. Росія навмисно використовує правову вразливість іноземців на своїй території. У таких умовах їм пропонують так звану “альтернативу” — участь у війні. Фактично це вибір між тривалим ув’язненням, подекуди до 8 років, і підписанням контракту зі збройними формуваннями Росії.
Механізм примусового залучення іноземців у Росії відпрацьовували роками. Держава спочатку дозволяє мігрантам в’їхати на роботу або навчання, а потім штучно створює юридичні пастки: затримує видачу документів, не продовжує візи, затримує людей за дрібні порушення. Після цього іноземцям пропонують підписати військовий контракт замість депортації або ув’язнення.
Залучення іноземних бійців дає Кремлю змогу поповнювати втрати на фронті без нових хвиль мобілізації серед громадян Росії. Це знижує внутрішнє невдоволення і дозволяє уникати відкритих оголошень про мобілізацію. Водночас цього року масштаби набору вийшли на новий рівень: уперше встановлено чіткі відсоткові квоти для кожного регіону, а мережа вербувальних структур охоплює не лише саму Росію, а й десятки країн Азії та Африки.
Практика залучення іноземних найманців до армії Росії триває вже давно. Наприклад, близько 15 000 громадян Непалу взяли участь у бойових діях в Україні на боці РФ, а щонайменше 2 000 зникли безвісти. Росія заохочувала їх зарплатою у 2 000 доларів на місяць і обіцянкою громадянства.
У розвідці наголошують, що російська армія системно кидає іноземців у “м’ясні штурми”, де вони швидко гинуть без належної підготовки та підтримки. Раніше також повідомлялося, що Росія активно вербує найманців з країн Африки, зокрема для участі у боях на Харківському напрямку. За даними українських підрозділів, таких бійців часто відправляють на найнебезпечніші ділянки фронту, де вони зазнають значних втрат.
Ще у перші роки повномасштабної війни проти українців росіяни розпочали активну кампанію рекрутингу іноземних найманців. Зокрема, найманцям-африканцям окупанти пропонували зарплатню 2200 доларів на місяць.
