Росія з 1 липня зупинила роботу залізничних пунктів пропуску на кордонах із Фінляндією, Естонією та Латвією. Усі три держави входять до НАТО. Розпорядження 30 червня підписав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін, а того ж дня документ оприлюднили на офіційному порталі правових актів. Аналітики пов’язують цей крок із підготовкою до нової хвилі мобілізації. За оцінками незалежних медіа та джерел, наближених до російської влади, мобілізаційна кампанія може розпочатися восени після виборів до Держдуми.
Із 1 липня припинено рух через сім залізничних пунктів пропуску на кордоні Росії з Фінляндією, Естонією та Латвією в Ленінградській та Псковській областях і Карелії. Про деталі рішення повідомила Українська правда. Найбільше переходів закрили на фінляндському напрямку: під обмеження потрапили залізничні вузли “Виборг”, “Вяртсіля”, “Люття”, “Санкт-Петербург-Фінляндський” та “Свєтогорськ”. На кордоні з Естонією зупинили пункт “Печори-Псковські”, а на кордоні з Латвією — “Питалово”.
Міністерству закордонних справ Росії доручили поінформувати про це Фінляндію, Естонію та Латвію. Офіційних пояснень причин закриття пунктів не надали.
У документі уряду РФ не зазначено, як довго триватиме ця “тимчасова” зупинка руху. Водночас наприкінці червня на естонсько-російському кордоні вже фіксували великі черги: чимало людей, які намагалися потрапити до Росії, ночували в наметах біля пункту “Нарва”. За словами місцевих жителів, у напрямку Росії через кордон пропускали приблизно по 20 осіб на годину, а до вечора неділі черга тих, хто не встиг пройти контроль, сягнула кількох сотень осіб.
Журналістам одразу вісім джерел, які працюють з адміністрацією президента РФ і близькі до силового блоку, розповіли про можливий сценарій нової хвилі мобілізації. За їхніми даними, підготовка триває вже кілька місяців. Приблизно в березні-квітні 2026 року в Росії звернули увагу на масову видачу мобілізаційних розпоряджень: різко побільшало росіян, які почали з’ясовувати, що таке мобілізаційне розпорядження і що означає його вклейка у військовий квиток.
Восени 2022 року в Росії вже відбувалася часткова мобілізація. Її тригером стала серія поразок армії — обвал фронту на Харківщині та відступ з Херсона. Тодішній набір допоміг стабілізувати фронт, але водночас спричинив акції протесту в різних регіонах РФ, підпали військкоматів і різкий відтік людей за кордон. Тепер Кремль готується до нової мобілізації та закриття кордонів: бракує і людей, і ресурсів, однак намір продовжувати війну залишається сильним.
Водночас 26 червня The Guardian із посиланням на західні джерела писала, що Росія готує військові провокації в країнах Балтії або Польщі. Латвійська розвідка заявила, що бачить ознаки підготовки РФ до провокацій проти Естонії, Латвії, Литви або Польщі, однак про повноцінне вторгнення не йдеться, уточнили джерела. Президент Фінляндії Александр Стубб не поділяє побоювань щодо нападу на країни НАТО найближчим часом, а розвідка Естонії вважає, що Росія не планує військового нападу на жодну державу Альянсу цього чи наступного року.
Фінляндія раніше також майже повністю закрила власні пункти пропуску на кордоні з Росією. Парламент ухвалив рішення припинити роботу семи переходів у відповідь на зростаючий міграційний тиск. Із грудня 2023 року Фінляндія тримає закритими наземні пункти пропуску з Росією, пояснюючи це ризиком інструменталізованої міграції та загрозами для національної безпеки. 4 червня уряд Фінляндії продовжив дію цього рішення на невизначений строк.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський попереджав, що Росія не демонструє жодних ознак відмови від агресії. Як підтвердження він навів плани РФ у 2026 році рекрутувати ще 409 тисяч військових. З достатньо високою часткою впевненості можна стверджувати, що загальна мобілізація в Росії стартує після виборів до Держдуми. Її вплив на ситуацію на полі бою відчуватиметься наприкінці 2026 — на початку 2027 року.
