Росія готується таємно закупити велику партію авіаційного керосину в Японії через ланцюжок торговців-посередників. На такий крок Москву штовхає гостра паливна криза, спричинена ударами України по нафтопереробній інфраструктурі. Аналітики називають нинішню паливну кризу в РФ найглибшою і наймасштабнішою з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Дефіцит пального вже охопив близько 80 регіонів країни.
Про підготовку угоди стало відомо з трьох джерел, обізнаних із ситуацією. За даними Reuters, у першій половині липня з японського міста Тіба планують відвантажити щонайменше 200 тисяч барелів авіаційного пального. У схемі беруть участь кілька трейдерів. Спочатку партію доправлять до Південної Кореї, де біля порту Йосу відбудеться перевалка з танкера на танкер, після чого вантаж вирушить до Росії. Кінцевий пункт призначення поки не уточнюється.
Японська схема не є першою спробою Москви подолати дефіцит авіакеросину за рахунок імпорту. Кремль уже змінив логістику постачань і суттєво наростив закупівлі у “дружніх” країн. У травні 2026 року Росія отримала від Білорусі 5,17 тисячі тонн авіаційного керосину, що втричі більше, ніж роком раніше. Також Кремль планує імпортувати пальне міжнародного стандарту Jet A-1 з Китаю або Туркменістану з подальшим змішуванням із російськими продуктами. Водночас цих обсягів недостатньо, щоб перекрити масштаб втрат.
Проблеми загострилися після рекордної серії ударів по НПЗ. Лише за травень було уражено 16 заводів, а нафтопереробка в центральній частині Росії практично зупинилася. Сукупна потужність підприємств, які повністю або частково припинили роботу, перевищує 83 мільйони тонн на рік, що становить близько чверті загальної потужності нафтопереробки країни. Саме ці заводи забезпечували понад 30% російського бензину та близько 25% дизельного пального.
Із 1 червня до 30 листопада 2026 року російська влада запровадила тимчасову заборону на вивезення авіапального. Біржові продажі авіакеросину фактично зупинилися: з 4 травня на Петербурзькій товарно-сировинній біржі не укладено жодної угоди. На оптовому ринку ціни зросли до рекордних 113 тисяч рублів за тонну, що на 52% вище рівня початку березня.
Авіакомпанія “Азимут”, яка обслуговує південь Росії, попередила про критичну ситуацію на ринку авіапалива. Основний постачальник вимагає скоротити споживання приблизно на третину від заявлених обсягів. 28 червня Путін уперше відкрито визнав наявність дефіциту палива і причиною назвав атаки українських дронів. Хоча диктатор охарактеризував дефіцит як некритичний, офіційна статистика щодо внутрішніх цін на пальне більше не публікується, що ускладнює оцінку реальних масштабів кризи.
Удари українських безпілотників по російських нафтобазах спричинили для Росії масштабні судові розгляди. Нові факти з арбітражних судів підтверджують, що наслідки для паливного ринку значно глибші, ніж заявляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суд. Про це Informator писав у матеріалі про судові зриви контрактів через паливну кризу.
Росія десятиліттями будувала свої порти для експорту, а не для масового приймання нафтопродуктів. Тому імпортному пальному потрібні вільні резервуари, лабораторний контроль, перевалка та залізничні цистерни для доставки вглиб країни. Обмежена імпортна інфраструктура та висока кінцева вартість залишаються головними перешкодами для масштабних морських поставок. Саме тому навіть успішна японська схема навряд чи зможе суттєво розв’язати проблему дефіциту в масштабах усієї країни.
