Перед самітом НАТО в Анкарі 7-8 липня і Росія, і Україна здійснили низку кроків, щоб вплинути на контекст зустрічі лідерів Альянсу. Масовані удари по Києву Москва давно використовує як інструмент тиску напередодні важливих дипломатичних подій, однак цього разу, на думку аналітиків, результат виявився протилежним очікуванням Кремля.
Таку оцінку у своєму Telegram-каналі оприлюднив аналітик Андрій Копитько. Він вважає, що Путін зробив кілька прорахованих кроків, але кожен із них завершився для нього репутаційними або стратегічними втратами.
У ніч з 1 на 2 липня Росія атакувала Київ, унаслідок чого лише в столиці загинули 30 цивільних. Водночас тривали терористичні удари по Сумах, Запоріжжю, Харкову, Дніпру, Херсону та прифронтових містах. 3 липня, напередодні річниці незалежності США, Кремль провів символічний “перфоманс” із заявою про взяття Костянтинівки. Копитько назвав цю заяву передчасною, оскільки місто ще не перебуває під повним контролем РФ. Наступного дня Кремль відправив на похорон аятоли Хаменеі Дмитра Медведєва, і, за оцінкою аналітика, ця поява не створила враження сили.
У ніч з 5 на 6 липня Росія знову вдарила по Києву. Щонайменше 15 цивільних загинули у самому місті, ще 60 дістали поранення. Окремо 7 людей загинули і 29 були поранені у Вишневому поблизу столиці. Копитько висунув гіпотезу, що Кремль змінив час атаки після того, як Україна відмовилася брати участь у постановочному “режимі тиші”, який Міноборони РФ оголосило нібито для обміну тілами загиблих, а насправді, за його версією, щоб встигнути підтягнути війська до Костянтинівки.
Паралельно Сили оборони України завдали серії потужних ударів по нафтовій інфраструктурі Росії. У ніч з 5 на 6 липня СБУ разом з іншими структурами атакувала Ярославський НПЗ і нафтоперекачувальну станцію “Ярославль”, об’єкти в портах Усть-Луга і Висоцьк на Балтиці, а також НПЗ у Калузькій області — завод “Перший завод” потужністю 1,2 млн тонн нафти на рік, розташований за 140 км від Москви.
Головним підсумком стала перша результативна атака на Омський НПЗ — найбільший нафтопереробний завод Росії за Уралом. Підрозділи ССО доставили дрони на відстань понад 2500 км і вразили установку первинної переробки нафти потужністю 8,5 млн тонн на рік. Підприємство входить до структури “Газпромнафта”, щороку переробляє близько 22 млн тонн нафти і випускає близько 1000 видів нафтохімічної продукції. За словами Копитька, наслідком може стати не лише падіння обсягів бензину і дизелю, а й ланцюгова реакція на інших підприємствах, залежних від продукції Омського НПЗ.
Окремим напрямом став “Крим”. Сили оборони знищили пускову установку С-400 у районі Керчі, уразили зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир С2” поблизу Сімферополя, атакували нафтовий термінал і нафтобазу “ТЕС-1” у Керчі, а також два танкери з паливом. Удари по підстанціях спричинили блекаути по всьому Криму і на окупованій частині Херсонщини. Також була знищена пускова установка ЗРК С-400 у Брянській області.
На думку Копитька, сукупність цих операцій — від Балтики до Сибіру — демонструє міжконтинентальний масштаб роботи українських Сил оборони, який раніше вважався неможливим. Він наголосив, що ці удари стали чітким сигналом для лідерів НАТО про потребу в термінових рішеннях: передачі перехоплювачів балістичних ракет, виконанні вже затверджених санкцій, адже в російських ракетах досі є західні комплектуючі, а також у масштабуванні далекобійних засобів для глибоких ударів по РФ.
У саміті мають взяти участь лідери всіх 32 країн НАТО, зокрема Трамп, а також президент України Володимир Зеленський. Підсумкова декларація міститиме тезу про те, що Росія становить загрозу для євроатлантичної безпеки, а також обіцянку держав-членів Альянсу надавати Україні по 70 млрд євро військової підтримки щороку у 2026-2027 роках. Уперше в декларації буде визнано, що Україна є “контрибутором безпеки”, тобто здатна посилювати безпеку в регіоні НАТО.
Серед пріоритетів України — питання перехоплювачів для систем Patriot, зокрема ракет PAC-3, які здатні збивати балістику. Балістичне питання назване другим пріоритетом і другою очікуваною перемогою України на саміті. Водночас, якщо щодо суми витрат союзників домовленість була досягнута заздалегідь, то стосовно антибалістики такої визначеності немає. Саміт проходить в умовах посиленого тиску з боку президента США Дональда Трампа, який вимагає від Європи збільшення оборонних витрат.
Омський НПЗ розташований більш ніж за 2500 км від українського кордону і є одним із найбільших нафтопереробних заводів Росії. Підприємство щороку виробляє близько 21 млн тонн нафтопродуктів і входить до структури “Газпромнафти”. Це був останній із 11 найбільших виробників бензину в Росії, якого ще не торкнулися українські дрони. Його унікальна функція виробника каталізаторів крекінгу означає, що зупинка заводу вдарить по всьому ланцюжку вторинної переробки нафти в країні.
У ніч на 15 червня Росія здійснила масований удар по Києву: щонайменше четверо людей загинули, ще 25 були поранені, серед них двоє дітей. Ворог застосував балістичні ракети та ударні безпілотники, які накрили більшість районів міста. Попередня велика комбінована атака сталася в ніч на 14 травня, коли по столиці також били балістикою та безпілотниками по більшості районів. Саме системний характер ударів по мирному населенню став головним аргументом України на саміті на користь термінових поставок засобів протиракетної оборони для Києва.
