Кримський міст може руйнуватися не через ракетний удар, а під впливом підземних поштовхів, і цей процес уже триває. Фахівці раніше попереджали про сейсмічну загрозу для півострова, а тепер науковець детально пояснив механізм такого руйнування. Кожен землетрус у регіоні, навіть слабкий, непомітно додає частку енергії до знищення несучих конструкцій мосту. Зупинити цей процес неможливо, адже ніхто у світі не здатний передбачити час і силу наступного поштовху.
Про це заявив директор Інституту геофізики Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук, член-кореспондент НАНУ Олександр Кендзера у коментарі виданню УНІАН. Він пояснив фізичну причину вразливості мосту: його опори стоять на ґрунтах, які можуть розріджуватися під дією сейсмічних хвиль. Ця зона є давньою та насиченою тріщинами, тому кожен новий поштовх додає свою частку до вже накопичених пошкоджень.
Вчений також пояснив особливості так званих місцевих зон небезпеки. Навіть помірний за силою поштовх може мати критичні наслідки, якщо епіцентр розташований безпосередньо під точкою взаємного руху двох тектонічних плит. Саме в таких умовах перебуває Кримський міст. За словами Кендзери, кримські об’єкти особливо вразливі до таких місцевих зон, і міст не є винятком.
На запитання про те, чи могли вплинути на ситуацію землетруси, що нещодавно сколихнули Венесуелу, науковець відповів однозначно: ні. За його словами, ті поштовхи відбуваються у тектонічних структурах, які не мають жодного стосунку до чорноморсько-азовського регіону. Загроза для мосту формується виключно місцевою геологією.
Кендзера навів і статистику, яка показує масштаб накопиченого впливу: у 2025 році в Кримському регіоні зафіксували 91 землетрус. Пояснюючи, чому міст досі стоїть попри таку кількість поштовхів, він наголосив саме на накопичувальному ефекті: кожен наступний удар підсумовується з попередніми. Наслідки можуть проявитися не після одного сильного поштовху, а як результат тривалого й непомітного руйнування опорних конструкцій.
Щодо захищеності від сейсмічного впливу вчений висловився обережно. За його словами, росіяни, будуючи споруду, очевидно враховували сейсмічні карти та ймовірність сильних підземних поштовхів. Однак передбачити все неможливо, особливо коли під конструкцією є велика кількість розломів. Навіть слабкі місцеві поштовхи можуть спричиняти небезпечні рухи земної кори та призводити до розрідження середовища саме під опорами.
Цього місяця окупований Крим уже пережив серію підземних поштовхів. За даними моніторингу, 22 червня у короткий проміжок часу було зафіксовано чотири поштовхи магнітудою від 3,3 до 3,8 бала. Це свідчить про підвищену сейсмічну активність у регіоні. Саме такі серії, як пояснив Кендзера, і створюють накопичувальний вплив на конструкції мосту.
Того ж дня мешканці окупованого Криму повідомляли ще про один поштовх. За словами очевидців, відчуття нагадували тряску у поїзді під час руху, яку помітили жителі кількох населених пунктів. Поштовхи поблизу узбережжя є саме тим типом місцевої сейсмічної активності, про який застерігає вчений: навіть без видимих руйнувань вони продовжують поступово послаблювати ґрунт під опорними конструкціями.
