На території колишнього Каховського водосховища нині формується унікальний тополево-вербовий ліс. На думку вчених, у перспективі він може стати найбільшим заплавним лісом у Європі. Водночас повертати очікування щодо відновлення Великого Лугу у первісному вигляді не варто, адже рельєф і ґрунти там уже зовсім інші.
Про це повідомив Яків Дідух, академік і завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. За його словами, природа почала відновлюватися дуже швидко: перші такі ознаки з’явилися ще до осені після підриву дамби.
Після сходу води залишилися родючі мули, що значно прискорили природні процеси. Саме тому відновлення відбувається надзвичайно швидко: за три роки дерева вже виростають до п’яти метрів. Фахівці прогнозують, що з часом ці території можуть перетворитися на найбільші заплавні ліси в Європі. Паралельно тут виникає складна мозаїка з лісів, боліт і відкритих ділянок.
Водночас Яків Дідух вважає, що повноцінно повернути історичний Великий Луг уже неможливо. Попри сильне самовідновлення, природі потрібна допомога людини, оскільки на звільнених від води землях активно поширюються інвазивні рослини. Уже вкорінюються клен американський, аморфа та маслинка вузьколиста. Науковці попереджають, що ці чужорідні види просуватимуться далі та можуть завдати серйозної шкоди місцевим екосистемам. Саме тому вчені наполягають на науково обґрунтованому втручанні, щоб регулювати ці процеси.
Окреме занепокоєння викликає доля червонокнижних ендеміків. Значна частина територій, де вони зростають, розташована на лівому березі Дніпра, який досі перебуває під окупацією. Через це вчені не мають змоги перевірити, чи збереглися рідкісні рослини. За словами Дідуха, під загрозою могли опинитися перлинні волошки, що ростуть на південних піщаних дюнах, однак підтвердити або спростувати це поки неможливо через відсутність доступу до місць їхнього зростання.
Підрив Каховської дамби був не єдиною спробою Росії завдати удару по водній інфраструктурі України. Вдень 14 квітня під обстріл потрапила Печенізька дамба — критично важливий об’єкт для Харківського регіону. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомляв, що шість КАБів влучили по дамбі у Чугуївському районі. Печенізьке водосховище є найбільшим у Харківській області та забезпечує водопостачання і стабільність інфраструктури регіону.
Атаки на дамби є частиною цілеспрямованої стратегії Росії проти водної інфраструктури країни. Експерти застерігають, що нові удари по дамбах чи ГЕС можуть мати наслідки далеко за межами окремих регіонів. Це позначиться на енергетиці, водопостачанні та безпеці мільйонів людей. Саме тому ризик повторення «каховського сценарію» й надалі залишається одним із найнебезпечніших у цій війні.
