Аналітична команда YouControl.Market у цьому матеріалі розглянула три промислові напрями: металургію, деревообробку та целюлозно-паперову галузь. Такий аналіз дає змогу оцінити, яку саме продукцію Україна продає за кордон — сировину, напівфабрикати чи товари з вищою доданою вартістю.
Цей зріз є важливим у контексті Національної експортної стратегії, яка передбачає зниження частки сировинної продукції до 59% проти 74% у 2024 році. Додатково картину доповнюють відкриття Україною 22 нових експортних ринків у 2025 році, а також митна статистика щодо експорту й імпорту за країнами та кодами УКТЗЕД, що відображає географію поставок.
За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році товарний експорт України скоротився до $40,4 млрд, або на 3% рік до року. Водночас імпорт зріс на 20% і досяг $84,8 млрд. Також, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році частка чорних металів у товарному експорті України підвищилася з 7,4% до 8,3%, а частка деревини та виробів із деревини — з 3,5% до 4,2%. Загальне падіння експорту було пов’язане насамперед зі зменшенням поставок аграрної та мінеральної продукції. Саме тому промислові товарні групи варто розглядати окремо, адже їхня динаміка відрізнялася від загальної картини українського експорту.
Металургійний експорт України у 2025 році охоплює продукцію з різним рівнем обробки — від сировини до товарів, які можна використовувати у виробництві без додаткової металургійної переробки.
Найнижчий ступінь обробки має залізна руда. Її основним напрямом експорту є Китай, а також Польща, Словаччина та Чехія. Наступними у виробничому ланцюгу є чавун і напівфабрикати з нелегованої сталі. Чавун переважно купують США та Італія, тоді як напівфабрикати постачаються до Болгарії, Польщі та Туреччини, де їх використовують для подальшого виробництва.
Окрему категорію становить гарячекатаний плоский прокат. Це продукція глибшої обробки, яка застосовується у машинобудуванні, будівництві та трубному виробництві. Найбільшими покупцями такого прокату є Польща, Болгарія, Італія та Словенія.
Десять найбільших компаній експортували за відповідними кодами УКТ ЗЕД (2601, 7201, 7207, 7208) 213,6 млрд грн. Перші три — ПАТ “Запоріжсталь”, ТОВ “Донбаське ПТП” і ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” — забезпечили 162,2 млрд грн, або 76% металургійного топ-10. На першу п’ятірку припадає 190 млрд грн, або 88,8%.
Целюлозно-паперовий експорт включає як проміжну, так і готову продукцію. До проміжного сегмента належать крафт-папір (код УКТ ЗЕД 4804) і гофрований папір (код УКТ ЗЕД 4808), які використовують для виготовлення тари, коробок і пакування. Такі товари Україна експортує невеликими партіями до Великої Британії, Китаю, США, Туреччини та Швейцарії.
Готовий сегмент представлений санітарно-гігієнічним (код УКТ ЗЕД 4803) і крейдованим папером (код УКТ ЗЕД 4810). Санітарно-гігієнічний папір постачається до Румунії та Польщі, а крейдований — до Німеччини. Перша десятка експортерів целюлозно-паперової галузі має значно менші абсолютні показники: 2 142,5 млн грн, або 2,1 млрд грн експорту. Водночас саме тут після перших трьох позицій спостерігається найвища концентрація: ТОВ “Новаенергія”, ТОВ РА “Академія” і ТОВ “Ековіст” разом формують 1 700 млн грн, або 79% топ-10. П’ять найбільших компаній зосереджують 91% експорту десятки.
У цій вибірці деревообробка охоплює найширший асортимент продукції — від паливної деревини до готових будівельних виробів. Найнижчий ступінь обробки має паливна деревина (код УКТ ЗЕД 4401), яку використовують для енергетичних потреб. Її постачають до Румунії, Німеччини, Польщі, Данії, Італії та Греції.
Проміжний сегмент складають оброблені лісоматеріали (код УКТ ЗЕД 4407) — дошка та брус, які надалі застосовують у будівництві або меблевому виробництві. Україна експортує таку продукцію до Туреччини, Молдови, Польщі, Угорщини, Італії, країн Балтії, Румунії, Німеччини, Бельгії та Чехії.
Вищий рівень обробки мають фанера, дерев’яні плити, профільована пилопродукція, а також столярні й теслярські будівельні деталі (коди УКТ ЗЕД 4409, 4412, 4418) — двері, вікна, паркет, плінтуси, штапики та наличники. Фанеру переважно купують Польща, Нідерланди, Литва, Чехія, Румунія, Німеччина, Італія, Словаччина та Австрія. Будівельні деталі постачаються до Польщі, Франції, Румунії, Чехії, Угорщини, Великої Британії, Німеччини, Словаччини, Швеції, Італії та країн Балтії. Профільована продукція експортується до Польщі, Румунії та Данії.
Десятка деревообробних компаній у цій вибірці експортувала 8,7 млрд грн. Це у 4 раза більше, ніж у целюлозно-паперового топ-10, але у 24,5 раза менше, ніж у металургійного.
Лідирує ТОВ “Барлінек Інвест” з 1,9 млрд грн експорту та часткою 21,2%. Далі розташувалися ТОВ “Одек Україна” з 1,6 млрд грн і ТОВ “Резалт Україна” з 1,2 млрд грн. За фінансовими показниками 9 із 10 компаній у таблиці є прибутковими. Сукупна виручка десятки становить 13,8 млрд грн, а чистий прибуток — 0,7 млрд грн.
Повний текст матеріалу в блозі YC.Market
