Швейцарські льодовики руйнуються з тривожною швидкістю на тлі аномальної спеки, що охопила Європу. Уже цього тижня в Альпах повністю зник увесь зимовий запас снігу та льоду. 29 червня настав так званий “день втрати льодовиків”, після якого кожен теплий день безповоротно зменшує крижані масиви. Це другий найбільш ранній такий показник за всю історію спостережень.
Про загрозу для швейцарських льодовиків агентству AFP заявив керівник мережі моніторингу льодовиків Швейцарії GLAMOS. За його словами, весь сніг і лід, накопичений за зиму, розтанув уже до кінця тижня. Відтепер усе подальше танення до жовтня напряму скорочуватиме розміри льодовиків у швейцарських Альпах. Із усіх даних, починаючи з 2000 року, раніше цей переломний момент настав лише один раз — у 2022 році, 26 червня.
Причиною такого розвитку подій стали нинішня хвиля спеки та травнева, які прийшли після ще однієї зими з мізерними снігопадами. У той час, коли вчений фіксував масовий розпад льоду, кілька швейцарських метеостанцій повідомляли про нові абсолютні температурні рекорди.
Хусс пов’язав “дуже поганий стан льодовиків” із поєднанням несприятливих чинників, зокрема з малою кількістю снігу та надходженням пилу з Сахари у березні. Коли з поверхні льодовика зникає білий захисний шар снігу, відкривається темніша сіра поверхня голого льоду, яка поглинає більше тепла, і танення різко прискорюється. Вчений наголосив, що небезпека полягає не в одній окремій хвилі спеки.
За словами Хусса, 2026 рік “напрочуд схожий” на 2022-й. Саме 2022 рік для льодовиків став “найекстремальнішим роком, будь-коли зафіксованим в Альпах, з темпами танення, що перевершили все раніше відоме”. Порівняно з показниками 2010-2020 років цього сезону поверхню льодовиків поповнило на 25% менше снігу. Водночас нинішні темпи танення вдвічі перевищують середній рівень, зафіксований між 2010 і 2020 роками.
Між 2000 і 2024 роками загальний обсяг швейцарських льодовиків скоротився на 38 відсотків. Хусс зазначив, що за останні 50 років Швейцарія вже втратила 1 200 льодовиків, а нині їх залишилося лише 1 300. Здебільшого зникли невеликі льодовики, однак вони були важливими для периферійних регіонів Альп. Саме з альпійських льодовиків надходить значна частина води, що живить Рейн і Рону — дві найбільші річки Європи.
Рекордна хвиля спеки у Франції спричинила різке зростання смертності у Парижі. Лише за одну добу медики зафіксували 109 летальних випадків поза лікарнями, тоді як у звичайний літній день Служба екстреної допомоги реєструє близько семи смертей. За день служба отримала близько 3 400 викликів, зафіксувала 30 випадків зупинки серця, а одного пацієнта госпіталізували з температурою тіла 43,7°C через тяжку гіпертермію. Навантаження на медиків стало критичним, а 35 департаментів країни залишалися під найвищим, червоним, рівнем погодної небезпеки.
У Лондоні захід, присвячений захисту людей від екстремальної спеки, довелося скасувати саме через екстремальну спеку. Це сталося під час восьмого щорічного Тижня клімату в Лондонській школі економіки. Будівля, якій понад століття, не обладнана кондиціонерами та розрахована лише на природну вентиляцію.
Організатори пояснили скасування ризиком для здоров’я відвідувачів. Попри гірку іронію, міжнародні спікери використали цю ситуацію як аргумент на користь негайних кліматичних дій. Загалом у межах Тижня клімату понад 75 000 учасників долучилися до 1 300 заходів.
Як писав Інформатор, ще до приходу нинішньої аномалії метеорологи фіксували тривожні сигнали. Сахарське повітря потужними хвилями рухалося на Європу, а прогнозисти заздалегідь попереджали про прихід розпечених мас із Африки. Саме пил із Сахари, який досяг швейцарських Альп ще у березні, посилив поглинання сонячного тепла крижаними масивами, що й без того були виснажені після малосніжної зими.
Паралельно аномальна спека ще навесні охопила відразу кілька великих країн. Температурні рекорди зафіксували у Британії, Франції та Іспанії, і ця хвиля виявилася лише розминкою перед червневим екстремумом.
