Під час масованої комбінованої атаки на Київ у ніч на 6 липня Сили безпілотних систем ЗСУ виявили та знищили пускові установки комплексів С-400, які брали участь у бомбардуванні столиці. Попередні удари по Києву також передбачали застосування ракет “Циркон” та “Іскандер-М”. Тоді ППО змогла збити всі балістичні цілі, однак цього разу балістика пройшла без перехоплення.
Атака 6 липня стала однією з найпотужніших за останні місяці: Росія застосувала понад 400 засобів повітряного нападу. Унаслідок удару загинуло щонайменше 19 людей.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді повідомив, що в ніч на 6 липня українські підрозділи уразили 47 військових цілей у тилу РФ та на окупованих територіях. Серед них — два танкери з пальним, два зенітні ракетні комплекси С-400, нафтобаза та радіолокаційна станція.
За його словами, було знищено дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”: одну у районі Глазівки в окупованому Криму, другу — поблизу населеного пункту Косенки Брянської області РФ.
У ніч проти 6 липня 2026 року оператори 413-го полку СБС “Рейд” виявили і знищили на території Брянської області РФ пускову установку комплексу С-400. У 413-му полку наголосили, що Брянська область є одним зі стандартних районів, звідки російські війська здійснюють пуски балістичних ракет по Києву. Українським силам вдалося успішно знищити пускову установку на Брянщині, яку окупанти використовували для запусків балістичних ракет по наземних цілях.
Військовий блогер і ведучий “Армія TV” Сергій Місюра звернув увагу, що навіть коли залп складав 24 “Іскандери”, тобто рахували 12 пускових ракетної бригади, там були не лише “Іскандери”, а й певна кількість ракет із комплексу ППО С-300/400. У випадку Києва, за його словами, йшлося лише про С-400 з ракетою 48н6ДМ. Він зазначає, що у Росії немає ресурсів, щоб здійснити повноцінний бойовий залп одразу 12 пускових “Іскандерів”, тому для імітації масовості Москва доповнює балістику ракетами від власних комплексів ППО.
Військовий експерт Сергій Грабський пояснює, що противник використовує не лише балістичні установки, а й установки протиповітряної оборони комплексів С-300 і С-400 для ударів по наземних цілях. За його словами, якщо на одну ціль у середньому витрачається до двох протиракет, то Україна фактично за два-три місяці може повністю виснажити річний запас виробництва ракет-перехоплювачів. Саме тому гостро стоїть питання ударів по об’єктах на території противника для знищення їхнього бойового потенціалу.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що Україна має достатньо систем Patriot, але відчуває серйозний дефіцит ракет-перехоплювачів до них. Атака 6 липня відбулася дуже швидко — не минуло й тижня після попереднього удару 2 липня — через саміт НАТО 8 липня. Тож наступна масована ракетна атака по Україні може відбутися не менш ніж за тиждень.
Знищення пускових С-400 стало частиною ширшої операції СБС, яка одночасно охопила різні типи цілей. У її межах в Азовському морі були уражені два танкери проєкту 15781, які перевозили з району Таганрога до Криму приблизно по 7 тисяч тонн пального кожен.
З початку 2026 року Росія здійснила понад 20 масованих ракетних атак, випустивши сумарно більше ніж 1200 крилатих та балістичних ракет. У червні Росія використала 105 балістичних ракет, тоді як абсолютний рекорд був зафіксований у лютому 2026 року — 121 ракета за місяць. Росія здатна виготовляти близько 60 ракет “Іскандер-М” та 10 “Іскандер-К” на місяць, що дозволяє підтримувати інтенсивність атак.
