Серія ударів СБУ по нафтовій інфраструктурі Росії вже вийшла за межі точкових операцій і перетворилася на системний тиск, який може перевести паливну кризу з пікової у хронічну фазу. Удари по Сизранському НПЗ вписуються в цю стратегію, що передбачає паралельне знищення переробних потужностей і логістичної мережі.
На початку липня безпілотники атакували одразу кілька ключових об’єктів: нафтобази у Ставрополі й Тверській області, портову перевалку в Тамані та переправи у Керченській протоці. У результаті, як зазначає військовий аналітик Олексій Копитько, криза закручується у спіраль: дефіцит провокує зловживання, зловживання ще більше поглиблюють дефіцит, а місцеві бюджети стикаються з нестачею коштів на закупівлю палива за новими цінами.
За оцінкою Копитька, сукупний ефект від систематичних ударів уже виходить за межі суто паливної сфери та починає деформувати споживчий ринок РФ загалом.
У ніч на 13 липня СБУ вдруге за чотири дні атакувала нафтобазу “Роснефті” біля Ставрополя — хутір В’язники. Перший удар 9 липня вивів з ладу один резервуар. Цієї ночі, за словами аналітика, “відкрився вулкан”: вибух великого резервуара з паливом було видно за багато кілометрів. Місцева влада повторно запровадила режим надзвичайної ситуації, який зняли лише 10 липня після першого удару. Об’єкт, що спеціалізувався на дизелі та бензині, імовірно втратить добру половину потужності. Близькість бази до залізниці раніше давала змогу зручно маневрувати паливом, але тепер Ставрополю доведеться шукати обхідні маршрути.
Тієї ж ночі СБУ завдала ударів по порту “Кавказ” у Тамані. Там були уражені три резервуари для перевалки нафтопродуктів, залізничний склад із цистернами на вантажній станції, а також автомобільні пороми “Лаврентій” та “Панагія”. З боку Керчі на поромному терміналі “Крим” під удар потрапили пороми “Єйськ” та “Марія”. Окремо безпілотники відпрацювали по самому Криму: по ангарах з озброєнням і технікою на аеродромі “Багерове” в районі Керчі, трьох стаціонарних РЛС і двох патрульних катерах проекту 12150 “Мангуст” у Чорному морі.
Уточнені супутникові знімки після удару 9 липня по Тверській області показали, що СБУ цілилася у комбінат Росрезерву “Червона зоря”: один резервуар там був уражений прямим попаданням. Водночас ще два резервуари сусідньої нафтобази “Сургутнафтогаз” також вийшли з ладу, попри наявність захисних конструкцій.
Олексій Копитько вважає, що знищення переробних потужностей, зокрема Ільського та Сизранського НПЗ, разом із нафтобазами та об’єктами магістральних нафтопроводів не лише провокує дефіцит, а й створює додаткові логістичні труднощі. Саме через це неможливо погасити панічні настрої, і спіраль кризи продовжує розкручуватися.
Показовою є цінова карта РФ. У частині регіонів ціна високооктанового бензину вже перевищила 150 рублів і рухається до 200, тоді як в інших місцях досі залишаються “оази” по 75-80 рублів. Такий розрив стимулює продавців затримувати поставки та спекулювати. Окупований Крим стоїть окремо: там ситуація, за словами аналітика, “набагато веселіша”, тобто гірша.
Окремим виміром кризи стали бюджетні організації та комунальні служби. Влада РФ намагалася організувати для них пріоритетне постачання палива, однак служби одразу почали зловживати і продавати паливо “наліво”. Водночас на них чекає нова проблема: кошти на паливо були закладені у річні бюджети за старими цінами. Залишки вже вибрані, а нові закупівлі коштуватимуть удвічі дорожче, і таких витрат просто не передбачено. Це ще більше тиснутиме на місцеві бюджети.
Зрештою, паливна дисгармонія повільно перекидається на весь споживчий ринок. Росіяни, які або запаслися паливом “у всі чайники”, або купують його за подвійними цінами, відчувають брак коштів. Це посилює тенденцію, яка намітилася за підсумками першого півріччя.
