Станом на середину вересня глобальної нестачі медикаментів в Україні не спостерігається, попри хвилю ударів по фармацевтичних складах. Про це повідомив голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда. Перебої могли виникнути через порушення логістичних ланцюгів, тому аптечні мережі завчасно почали створювати додаткові резерви. За словами фахівця, ймовірні лише тимчасові труднощі з постачанням окремих найменувань через зміну маршрутів. Водночас Аптечна професійна асоціація України фіксує підвищений попит на продукцію для пацієнтів із хронічними недугами та дефектуру деяких позицій. У певних областях наявних запасів вистачить лише на два-три тижні. Видання ZAXID.NET детально висвітлило цю ситуацію, спираючись на коментарі Олександра Комаріди та АПАУ. Голова правління зазначив, що ринок навчився функціонувати в умовах воєнного стану ще з 2022 року, тому панічних настроїв у постачанні не прогнозується. Представники асоціації підтверджують тимчасову відсутність певних позицій у постачальників, зокрема медикаментів за програмою “Доступні ліки”, а також затримки транспортування. Деякі постачальники наразі не можуть назвати точні терміни відновлення повноцінних відвантажень. В АПАУ попереджають, що наслідки знищення складуватимуться поступово в міру вичерпання резервів у дистриб’юторів та аптеках. Анастасія Набі, фармацевт із Львівщини, розповіла ZAXID.NET, що ще з 7 по 13 вересня більшість товарів була в наявності, але станом на 15 вересня замовити окремі позиції стало складніше. Вона зазначила, що найбільші труднощі фіксуються в Києві, куди її аптека часто спрямовує заявки через “Нову пошту”. Найчастіше клієнти замовляють “Еутирокс” та дитяче харчування, що створює додатковий тиск на резерви в інших областях. Фармацевт рекомендує людям із хронічними недугами купувати одну додаткову упаковку приблизно на місяць. За її спостереженнями, дистриб’ютори активно розвозять по аптеках більші обсяги товару, ніж зазвичай, намагаючись розосередити запаси задля безпеки. Вона вважає, що серйознішу загрозу становило б пошкодження виробництва, а не складів, адже залишки можна перерозподілити швидко, тоді як відбудова заводу вимагає значно більше часу та фінансів. Олександр Комаріда підтвердив, що найшвидше з прилавків зникають медикаменти для постійного прийому — препарати від серцево-судинних хвороб та гормональні засоби. Причиною цього може бути не лише знищення запасів, а й ажіотажний попит. Щодо “Еутироксу” та “L-Тироксину”, то в окремих аптеках їх дійсно стало менше, проте говорити про гострий дефіцит зарано, оскільки мережі мають їх на складах, а на перерозподіл потрібно один-два дні. Крім того, левотироксин випускають не лише закордонні, а й українські підприємства. Експерт радить створювати запас на три місяці виключно людям із хронічними захворюваннями, яким такі ліки призначені лікарем. Скуповувати інші медикаменти він не рекомендує, оскільки програма “Доступні ліки” дозволяє отримувати препарати одразу на такий термін, і ринок це враховує. В країні створюється державний резерв рідкісних і дорогих життєво необхідних медикаментів. Директор Держекспертного центру МОЗ Едем Адаманов поінформував, що в цілях безпеки ці ліки тримають невеликими партіями в різних закритих локаціях. Наприкінці серпня уряд спростив правила зберігання медпрепаратів на період воєнного стану: компаніям дозволили використовувати додаткові приміщення та склади інших ліцензіатів. Це допомагає розосередити продукцію та знизити ризики втрати великих партій через російські удари. Крім того, великі закордонні виробники мають резерви на європейських складах, що дозволить оперативно завезти їх в Україну за потреби. Водночас держава не формує централізованих запасів звичайних безрецептурних, знеболювальних чи противірусних засобів, оскільки їх можна швидко доставити або виробити. Обстріли фармацевтичної логістики розпочалися у серпні, коли війська РФ кілька разів атакували гуманітарний склад ВООЗ у Дніпрі з матеріалами для прифронтових шпиталів. У вересні під удари потрапила комерційна інфраструктура: 3 вересня на Київщині постраждали склади компаній “Біокон”, Teva та ВООЗ, причому найбільших руйнувань зазнав комплекс “Біокон” площею близько 45 тис. м², де зберігався переважно імпорт. Тоді ж було зруйновано склад мережі “Аптека Доброго Дня”. 8 вересня окупанти повторно вдарили по раніше пошкодженому складу “Оптіма-Фарм” у Києві, але приміщення стояло пустим, тому втрат не було. 12-13 вересня пошкоджень зазнав комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі, а 14 вересня ворог атакував склад дистриб’ютора “БаДМ” в Одесі. Точні обсяги втрат компанія не розголошувала, але вони є суттєвими. Раніше повідомлялося про відсутність дефіциту за словами Едема Адаманова, а також про інші атаки: знищення складу “Оптіма-Фарм” у Дніпрі, пошкодження виробничих потужностей фармкомпанії “Дарниця” в Києві в ніч на 28 червня (при цьому компанія пообіцяла виконати зобов’язання перед громадянами). Також у відкритих джерелах згадувалися інші новини: на Харківщині через удар БпЛА поранено 17-летнего хлопця, Верховна Рада запровадила штрафи до 34 000 грн за гучні авто та мотоцикли, 9 країн відмовилися від біометричного контролю для в’їзду в ЄС, а також ухвалено закон про кримінальну відповідальність за шахрайські кол-центри.
Ситуація з ліками в Україні після атак на склади
