Студенти КНЕУ масово висловлюють обурення в соцмережах через умови проживання в гуртожитках університету. Мешканці публікують докази того, що тижнями не мають гарячої води, світло вимикали через борги вишу, а в кімнатах повзають табуни тарганів. На тлі цього адміністрація говорить про «планові ремонти». Ситуація загострюється ще й тим, що попереду вступна кампанія, під час якої частина абітурієнтів отримає право на безкоштовне навчання та місце в гуртожитку.
За словами мешканців, гуртожитки КНЕУ перебувають у занедбаному стані. Йдеться і про комунальні збої, і про серйозні санітарні проблеми. Одна зі студенток студмістечка розповідає, що базова інфраструктура вишу давно не працює у нормальному режимі.
Як зазначає мешканка, проблеми виникають постійно: зникає вода, світло або опалення. Коли ж студенти намагаються з’ясувати причини, у відповідь чують лише: «Ми нічого не знаємо».
Вона також каже, що труднощі накопичувалися місяцями. Узимку через відсутність опалення та гарячої води в кімнатах було настільки холодно, що у студентів «йшла пара з рота». Через це частині молоді доводилося або орендувати інше житло, або митися під крижаним душем.
Навесні становище погіршилося через аварійні труби. За словами студентів, життя перетворилося на лотерею: щойно з’являлася холодна вода, одразу зникала гаряча. У червні 2026 року цей комунальний колапс повторився знову.
Спочатку адміністрація, за словами мешканців, фактично замовчувала проблему. У чатах навіть запровадили обмеження, через які тепер «неможливо зробити скріншоти повідомлень або переслати їх». Студенти вважають, що така відсутність відкритої комунікації та заборони лише свідчать про намагання приховати реальний стан справ.
Окреме обурення викликають санітарні умови. Одна зі студенток стверджує, що в гуртожитках давно бігають величезні табуни тарганів. Комахи з’являються не тільки на кухнях і в душових, а й безпосередньо в житлових кімнатах.
Як каже дівчина, тарганів настільки багато і вони настільки великі, що для мешканців це вже стало звичним явищем, хоча так бути не повинно.
За словами студентів, понад місяць вони просили провести дезінсекцію, але у відповідь лише чули прохання зачекати. Зрештою санітарну обробку призначили на 17 червня, однак через раптове вимкнення світла компанія відмовилася заходити на об’єкт.
Після того як історія набула розголосу, керівник КНЕУ Дмитро Лук’яненко озвучив журналістам ТСН офіційну позицію. За його словами, масштаби проблеми значно перебільшені, а інформація про тривалу відсутність світла не відповідає дійсності, адже електропостачання в усіх корпусах відновили за лічені години.
Ректор пояснив, що університет має власну централізовану котельню і самостійно обслуговує все студмістечко, до якого вода подається в усі гуртожитки. За його словами, поломка сталася через старенькі котли. Холодна вода, як він стверджує, була, а гарячої не було одну-дві доби. Також він зазначив, що в п’ятницю зранку вона з’явиться у гуртожитках.
Щодо відключення електрики, керівник вишу заявив, що причиною став технічний збій під час укладання нового річного договору з енергетиками посеред квітня. Через цю помилку частина оплати за квітень зависла в системі як борг.
Дмитро Лук’яненко наголосив, що університет не є банкрутом, має кошти й завжди проводить оплату вчасно. За його словами, усі борги вже погасили, зокрема й платіж на 400 тисяч гривень за травень.
Водночас ректор визнав, що таких ситуацій бути не повинно, а винні обов’язково понесуть покарання. Щодо проблем з водою, позиція керівництва КНЕУ залишилася незмінною.
Оприлюднена журналістами позиція ректора спричинила нову хвилю обурення серед студентів. Мешканці студмістечка заявляють, що керівництво відверто викривляє факти. Одна зі співрозмовниць видання підкреслила, що твердження про «одну-дві доби» без води є цинічною маніпуляцією.
Вона наголосила: «Ректор КНЕУ заявляє, що гарячої води не було лише два дні. Тоді виникає питання: а ми, студенти, це все собі вигадали? Другий тиждень без гарячої води – це теж два дні? Якщо вже публічно говорити про ситуацію в гуртожитках, то варто говорити всю правду, а не лише те, що зручно озвучувати».
Також студентка додає, що про відключення гарячої води мешканців офіційно попередили в чатах ще 4 червня, а станом на 18 червня її так і не відновили.
До критики долучилися й мешканці інших гуртожитків. Зокрема, студентка Марія у своїх соцмережах іронізує над словами ректора про те, що університет нібито має кошти на все необхідне.
За її словами, «красиві звіти» не мають нічого спільного з реальністю. На кухнях і в душових панує безлад, а крани, шланги та раковини студенти роками купують за власні гроші. На підтвердження цього мешканці публікують фотографії обвалених стель, грибка та комах у кімнатах.
Марія підсумовує: «Найбільше обурює не сама проблема, а спроба зробити вигляд, що її не існує. Студенти щодня бачать реальний стан гуртожитків. Тому замість красивих пояснень хотілося б побачити реальні зміни».
Щоб з’ясувати, що відбувається після скандалу, «Інформатор» поспілкувався з 19-річною третьокурсницею Анною, яка мешкає в одному з гуртожитків КНЕУ. Вона підтвердила, що ситуація зі світлом залишається нестабільною.
Анна розповіла: «З приводу цієї ситуації – світло вчора [18 червня] ввімкнули, проте вранці знову з’явилась інформація стосовно ремонтних робіт, тому вимкнули на декілька годин і повернули».
За її словами, у гуртожитках №1, №3 та №5 аварію вже ліквідували і гарячу воду відновили. Натомість мешканцям гуртожитків №2 та №4 доведеться чекати щонайменше до понеділка, 22 червня, оскільки там триває ремонт теплотраси. Ще одна мешканка студмістечка підтвердила журналістам, що після розголосу адміністрація все ж почала частково усувати комунальний колапс.
Як зазначила дівчина, «Я зараз можу сказати, що вже взялись на роботу з нашим студмістечком, в гуртожитках відновили світло та гарячу воду (правда гарячу воду ще ремонтують поставили термін 2-4 дні). Але у гуртожитку 1 та 3 вже є гаряча вода».
Отже, навіть після широкого розголосу проблему вдалося вирішити лише частково. Частина студентів уже отримала базові зручності, тоді як інші змушені чекати далі. Регулярні вимкнення світла та перенесення строків свідчать про те, що інфраструктура працює на межі можливостей, а мешканцям доводиться домагатися своїх прав через публічний тиск.
Варто зазначити, що столичні виші давно готуються до критичних ситуацій в енергосистемі. Ще у 2024 році повідомлялося, що КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ ім. В. Гетьмана та КПІ ім. І. Сікорського почали масово закуповувати генератори на суми від кількох сотень тисяч до 2,5 млн гривень.
Паралельно столичні університети зберігають лідерські позиції й на міжнародному рівні. У новому глобальному рейтингу QS серед понад 1500 університетів світу КНУ ім. Т. Шевченка та КПІ ім. І. Сікорського знову підтвердили статус провідних закладів України.
