Справа Кравченка: як генпрокурор підставив Зеленського – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Справа Кравченка: як генпрокурор підставив Зеленського

Втеча генерального прокурора Руслана Кравченка за кордон разом із висуненням підозри очільнику НАБУ Семену Кривоносу можуть стати вирішальним аргументом на користь прозорого конкурсного відбору очільника ОГП. Саме від цієї реформи Офісу генерального прокурора роками намагався ухилитися Зеленський. Глава держави підписав указ про відсторонення Кравченка від посади 14 вересня, тоді як Верховна Рада мала розглянути це питання вже 15 вересня. На перший погляд, це сприймається як рішучий крок президента проти токсичного посадовця. Проте глибокий аналіз обставин показує, що Кравченко встиг завдати удару, здатного коштувати президенту контролю над усім відомством. У парламенті вже довгий час перебуває без руху законопроєкт №15343, ухвалення якого вимагає Європейський Союз як умову для подальшого реформування прокуратури. Цей документ містить низку технічних правок, зокрема обмеження окремих повноважень ОГП, але його головна мета — запровадження конкурсу на посаду генерального прокурора за аналогією до відбору директора НАБУ Кривоноса. Ця вимога є складовою переговорного кластера «Основи» щодо євроінтеграції України, і від неї прямо залежать обсяги фінансової підтримки ЄС. Контроль над Офісом генпрокурора для глави держави — не абстракція. Сам ОГП не відкриває кримінальні провадження напряму — цим займаються СБУ, Національна поліція, НАБУ та інші відомства. Проте саме прокурор ОГП перевіряє законність розслідування, погоджує підозри та представляє справи в судах. Якщо слідчі змогли здобути визнання провину у вбивстві, прокурор має право констатувати відсутність доказів і назвати це лише самообмовою, після чого справа втрачає будь-які перспективи. Отже, той, хто контролює ОГП, фактично визначає долю кримінальних проваджень: які з них рухатимуться далі, а які будуть закриті на стадії перевірки. Втрата впливу на призначення керівника прокуратури дорівнює втраті цього потужного важеля. Досі главі держави вдавалося відтягувати час реформи. Навіть після викриття зв’язків оточення Кравченка з «кришуванням» шахрайських колл-центрів у рамках спецоперації «Карфаген», у команді Зеленського залишався простір для маневру, а контроль над ОГП вдавалося втримати попри гучні скандали. Ситуація докорінно змінилася 14 вересня, коли Кравченко підписав підозру Кривоносу. Сам формальний привід виглядає вкрай сумнівно, адже йдеться про епізод із вісімнадцятирічного віку Кривоноса — надто давню та слабку підставу для звинувачень на адресу чинного директора НАБУ. Одразу після цього Кравченко залишив територію України, пояснивши відсутність закордонним відрядженням і пообіцявши виступити в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), щоб розповісти про нібито недоброчесну роботу антикорупційних органів. Цікаво, що ПАРЄ є саме тією інституцією, яка наполягає на проведенні реформи української прокуратури. Виходить, що генпрокурор прибув туди особисто, аби продемонструвати: реформа дійсно необхідна, а відкладати конкурсний відбір президент більше не може. Імовірно, саме через це невдовзі після гучної заяви Кравченка про підозру Кривоносу Зеленський відреагував дуже жорстко та підписав указ про відсторонення генпрокурора. Проте це рішення могло виявитися запізнілим. Кравченко вже встиг наочно показати міжнародним партнерам усю вразливість чинної системи призначення генпрокурора перед одноосібними кроками, здатними заблокувати діяльність антикорупційних структур. Відповідно, відкритий конкурсний відбір кандидатів тепер виглядає єдиним надійним запобіжником від подібних криз у майбутньому. Сам Кравченко при цьому наполягає, нібито скасування підозри Кривоносу відбулося під тиском НАБУ, а не через брак підстав. Раніше Інформатор писав про чотири можливі сценарії розвитку подій після того, як Кравченко підписав підозри та виїхав за кордон — починаючи з «тихого» відсторонення генпрокурора без наслідків для самих підозр і закінчуючи жорстким варіантом з їхнім реальним врученням Кривоносу. Крім того, повідомлялося, що в Офісі президента вважають дії Кравченка беззмістовними: за інформацією джерел, підозру Кривоносу планують скасувати, оскільки про недоцільність такого кроку генпрокурору казав особисто президент Зеленський ще до початку публічного скандалу. Платежі не проходять – у ПриватБанку збій Бензин, дизель, газ, електрика – вартість 100 км пробігу авто Залужний написав чергове незрозуміле есе – він імовірно натякає, що Федоров був правий В Україні запрацював новий мобільний оператор U Mobile – названо тарифи та умови