Кремль використовує результати виборів до Держдуми, що проходили з 18 по 20 вересня, як інструмент для демонстрації підтримки війни в Україні, попри скромні реальні показники правлячої партії. На тимчасово окупованих територіях голосування відбувалося під контролем озброєних осіб. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що головна мета кампанії полягала не у формуванні парламенту, а в отриманні політичного мандата для Путіна на впровадження непопулярних рішень.
Згідно з даними ЦВК Росії на 20 вересня, після опрацювання 13,88% бюлетенів, «Єдина Росія» набрала 57,54%, КПРФ — 13,67%, а ЛДПР — 9,27%. Голова ЦВК Елла Памфілова анонсувала повні попередні результати на 21 вересня, а остаточні — на 25 вересня. Для порівняння, у 2021 році «Єдина Росія» отримала 49,82%, КПРФ — 18,93%, а ЛДПР — 7,55%. Таким чином, поточні результати свідчать лише про незначне зростання підтримки, а не про тріумф, на який розраховувала влада.
Для Путіна ці вибори стали приводом для заяви про «всенародну підтримку», що дозволяє йому реалізовувати ризиковані кроки: збільшення фінансового навантаження на бізнес для потреб війни та посилення прихованої мобілізації без оголошення відкритої, щоб уникнути протестів. Також це дає підставу відмовлятися від територіальних поступок у переговорах, посилаючись на «повну довіру» народу. Кремль був готовий приховувати внутрішні проблеми заради картинки явки: наприклад, у ніч на 20 вересня влада Московської області не ввімкнула сирени під час атаки дронів, щоб не псувати виборчий процес, що викликало обурення навіть серед провладних блогерів.
Політолог Олексій Копитько назвав триденне голосування фарсом, підкресливши його нелегітимність через проведення на окупованих територіях України.
