Спроба президента Європейської ради Антоніу Кошти налагодити контакт із Кремлем викликала обурення частини лідерів країн Європейського Союзу. Причиною стало те, що він не поінформував їх про цей крок. Крім того, такі контакти з РФ, на думку критиків, можуть послабити підтримку України з боку ЄС. Про це повідомляє видання Politico.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал у коментарі виданню заявив, що не розуміє, яким чином ЄС або будь-яка “окрема країна” можуть виступати посередниками у мирних переговорах. За його словами, якщо Європейський Союз або окрема держава починає позиціонувати себе як посередник, це неминуче звужує можливості для кроків, потрібних для підтримки України та посилення тиску на Росію.
Найбільше критики викликало те, що про спробу Кошти вийти на контакт із Кремлем більшість лідерів ЄС не знала. Водночас команда президента Євроради нібито поінформувала про це лідерів Франції та Британії, а також, можливо, Німеччину.
Однак значна частина країн ЄС, зокрема держави Балтії, залишилися осторонь і дізналися про ініціативу Кошти лише з повідомлень ЗМІ. Це дуже сильно обурило керівників цих держав.
Як зазначає видання, ситуація навколо Кошти оголила серйозні розбіжності всередині ЄС. Країни-члени наполягають, що будь-який контакт Євросоюзу з Москвою має відображати інтереси всіх 27 членів блоку. Натомість Франція, Британія та Німеччина вважають, що саме вони повинні очолити переговори від імені Євросоюзу. Водночас низка держав, серед яких Італія та Польща, також вимагають участі в цьому процесі.
Видання підсумовує, що ця суперечка демонструє складність, з якою стикаються лідери ЄС у спробі визначити позицію блоку в будь-якому майбутньому мирному процесі щодо України. Хоча всі уряди погоджуються, що Європа зрештою має бути за столом переговорів, є значно менше згоди щодо того, як цього досягти і хто саме повинен говорити від їхнього імені.
Раніше стало відомо, що голова Євроради Антоніу Кошта намагався створити з Кремлем неофіційний канал зв’язку щодо завершення війни в Україні. Його головний радник провів два закриті телефонні дзвінки з чиновником із найближчого оточення російського диктатора Володимира Путіна, але жодного практичного результату це не дало. Ця дипломатична спроба відбувається на тлі ширших зусиль Заходу змусити Кремль сісти за стіл переговорів.
Великобританія, Франція та Німеччина разом із Києвом працювали над планом залучення Росії до мирного процесу, оскільки американські ініціативи зайшли в глухий кут, а на фронті зберігається позиційний тупик. Якщо діалог почнеться найближчим часом, союзники сподіваються завершити війну до зими 2026-2027. Це, як очікується, дозволить уникнути нових масованих ударів по українській енергетиці та мирному населенню.
Критики ідеї діалогу з Росією наголошують, що Путін не виявляє жодних ознак серйозного ставлення до переговорів. Він і надалі висуває максималістські вимоги, зокрема щодо передання Україною неокупованих територій. Міністри закордонних справ Естонії та Литви попередили, що Москва може використати такі контакти для затягування часу та отримання вигідних поступок від ЄС.
Частина країн Євросоюзу пропонує призначити спеціального посланця для прямих переговорів із Москвою. Серед можливих кандидатів називають самого Кошту, президента Фінляндії Александра Стубба, колишнього голову ЄЦБ Маріо Драгі та колишнього голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера.
Паралельно дипломатичні зусилля веде і Вашингтон. Президент США Дональд Трамп вимагав від Росії мирної угоди та оголосив про двосторонню зустріч із президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7. Після завершення переговорів щодо Ірану США хочуть зосередитися на врегулюванні конфлікту в Україні та чинять тиск на обидві сторони, щоб вони сіли за стіл переговорів.
