Суд МФЦА скасував дозвіл на стягнення з Газпрому – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Суд МФЦА скасував дозвіл на стягнення з Газпрому

Суд у Казахстані закрив для “Нафтогазу” ще одну юрисдикцію для стягнення боргу з “Газпрому” на рівні $1,4 млрд. 7 липня 2026 року суд першої інстанції Міжнародного фінансового центру “Астана” (МФЦА) скасував власне рішення, ухвалене двома місяцями раніше. Тоді “Газпрому” загрожувало примусове виконання арбітражного вироку на території Казахстану, однак новою підставою для скасування стала відсутність у МФЦА відповідної юрисдикції.

15 травня 2026 року суддя Ендрю Спінк задовольнив заяву “Нафтогазу” про визнання та примусове виконання рішення Міжнародної торгової палати (ICC), ухваленого у Швейцарії. Проте вже 7 липня суддя Лорд Фолкс, як пише Forbes Kazakhstan, переглянув справу і дійшов протилежного висновку. У фінальному рішенні, оприлюдненому на сайті суду, він вказав на відсутність юрисдикції для визнання та виконання арбітражного рішення ICC і скасував наказ свого попередника.

Вирішальним стало тлумачення норм Конституційного закону про МФЦА, зокрема статей 13 і 14, які визначають межі юрисдикції суду. Лорд Фолкс наголосив, що повноваження суду є виключними та суворо обмежуються переліком категорій спорів, прямо визначених законом. Суд дійшов висновку, що цей спір не належить до таких категорій, а норми щодо визнання арбітражних рішень переважно стосуються рішень арбітражного центру самого МФЦА.

Окремо зазначено, що первісне рішення судді Спінка було ухвалене без участі та попередження “Газпрому”, тоді як під час повторного розгляду суд заслухав аргументи обох сторін. У підсумку суд визнав, що не має повноважень виконувати рішення ICC, ухвалене за межами Казахстану і поза арбітражною системою МФЦА.

Суперечка між “Нафтогазом” і “Газпромом” триває давно. У 2009 році НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” уклали два довгострокові контракти: договір купівлі-продажу природного газу і договір про транзит газу територією України. За результатами рішень Стокгольмського арбітражу 2017-2018 років вимоги української сторони були частково задоволені, а “Газпром” зобов’язали виплатити “Нафтогазу України” $2,56 млрд після взаємозаліку вимог.

У травні 2022 року через дії російських окупаційних сил організація транзиту газу через точку входу “Сохранівка” стала неможливою. Після початку повномасштабної війни у травні 2022 року транзит через газовимірювальну станцію “Сохранівка” також став неможливим через окупацію території. Водночас “Нафтогаз” продовжив надавати передбачені угодою послуги транзиту через пункт входу “Суджа”. Попри це, “Газпром” відмовився повністю сплачувати плату за транспортування газу та почав частково не оплачувати послуги транзиту, чим порушив договірні зобов’язання і створив підстави для позову.

У вересні 2022 року “Нафтогаз” розпочав арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати (ICC). У червні 2025 року арбітражний трибунал визнав “Газпром” повністю відповідальним і зобов’язав його сплатити заборгованість за транзит, відсотки та арбітражні витрати. Оскільки добровільно платити “Газпром” відмовився, “Нафтогаз” почав міжнародну кампанію зі стягнення активів у різних юрисдикціях.

Скасування дозволу в Казахстані не анулює саме арбітражне рішення ICC, тому борг “Газпрому” юридично залишається чинним. Однак втрата ще однієї юрисдикції ускладнює пошук активів боржника, а кожна закрита площадка звужує можливості для маневру в міжнародній кампанії зі стягнення коштів.

Водночас рішення МФЦА має важливе прецедентне значення. Воно свідчить, що казахстанські суди вузько тлумачать межі власної юрисдикції і не готові автоматично виконувати іноземні арбітражні рішення. Це відповідає позиції, яку раніше відстоювало Міністерство юстиції Казахстану. Відомство заявляло, що держава не має стосунку до спору між двома іноземними компаніями.

Станом на 2025 рік суди наклали арешт на російські активи у Фінляндії, Франції, Австрії та ще одній юрисдикції. Паралельно “Нафтогаз” виконує й інше арбітражне рішення: компанія продовжує процес примусового виконання рішення щодо компенсації в розмірі $5 млрд за незаконну експропріацію активів у Криму у 2014 році. Цей процес триває на різних етапах у десяти юрисдикціях.