Федеральний суддя США постановив, що Міністерство юстиції має надати нецензуровані версії частини матеріалів у справі Джеффрі Епштейна. Раніше звинувачення проти Дональда Трампа у цій справі вже з’являлися у публічному доступі, однак із суттєвими правками. Тепер рішення стосується, зокрема, первинних записів допиту жінки, яка заявляла про сексуальне насильство з боку Епштейна та президента США. До 2 липня Мін’юст повинен або передати документи без цензури, або обґрунтувати, чому окремі фрагменти й далі залишаються засекреченими.
Суддя окружного суду США Еммет Салліван став на бік незалежної журналістки, яка оскаржила приховування матеріалів. Про це повідомляє телеканал ABC News. На думку судді, адміністрація Трампа, найімовірніше, порушила вимоги Закону про прозорість файлів Епштейна. Крім записів допиту, відомство зобов’язали розкрити відправників і одержувачів низки електронних листів про вербування молодих жінок, а також імена змовників у чернетці обвинувального висновку.
Окремо суддя зобов’язав Міністерство юстиції оприлюднити повний журнал із переліком усіх внесених правок і скорочень. Мін’юст мав або надати менш відредаговані документи, або чітко пояснити, чому певні дані мають залишатися закритими.
Позов в інтересах журналістки Кейті Фанг подала правозахисна організація Public Integrity Project. Суддя Салліван наголосив, що журналістка зазнає саме того виду шкоди — відсутності прозорості, — якому Конгрес прагнув запобігти, коли ухвалював відповідний закон.
Наприкінці минулого року Мін’юст США почав масово публікувати тисячі сторінок документів у справі Епштейна після набуття чинності Законом про прозорість файлів Епштейна. Водночас відомство зіткнулося з критикою: частина законодавців заявляла, що Міністерство порушило закон, не вклавшись у встановлені строки та приховавши окремі матеріали. Демократи, зокрема, вказували на «абсолютно зайву цензуру» в деяких документах, а також на те, що в інших файлах імена жертв залишилися незахищеними.
Серед уже розсекречених матеріалів було листування, у якому Епштейну надсилали непристойні коментарі щодо неповнолітніх дівчат. В одному електронному листі 2015 року анонімний відправник виправдовував потяг до 14-15-річних дівчат. В іншому конкретну дівчину порівнювали з персонажем роману «Лоліта». Саме імена відправників і одержувачів цих листів суд тепер наказав розкрити.
У травні цього року американські ЗМІ оприлюднили ймовірну передсмертну записку Епштейна. Цей документ увійшов до масиву матеріалів, які поступово стають публічними в межах того самого закону про прозорість. Обставини загибелі Епштейна в ув’язненні й досі викликають суперечки, а офіційна версія про самогубство залишається під сумнівом у частини громадськості та юристів.
Водночас у березні цього року жертви Епштейна подали позови проти адміністрації Трампа та Google. Постраждалі заявили про неналежне поводження з їхніми персональними даними під час публікації файлів. Google звинуватили в поширенні цих даних через пошукові результати. Нове рішення суду щодо нецензурованих документів ухвалене на тлі ширшого правового тиску на владу.
