Київський апеляційний суд 18 серпня підтвердив законність розірвання договору та стягнення з ТОВ “Фінансова компанія “Гарант Капітал” 1 311 362 гривень на користь мешканця столиці, який так і не отримав оплачене житло. Забудовник щонайменше чотири рази відтерміновував здачу об’єкта в експлуатацію — спочатку з листопада 2019 року, а згодом аж до грудня 2029 року. Апеляційна скарга компанії-управителя не змінила висновків суду першої інстанції.
Покупець намагався повернути свої заощадження ще з 2020 року, коли вперше подав заяву про достроковий вихід із проєкту. У січні 2025 року він звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 03 травня 2018 року, повернення сплачених коштів та стягнення пені. Повний текст судової постанови опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У травні 2018 року чоловік уклав із АТ АКБ “Аркада” угоду №85640 щодо участі у ФФБ виду А “Еврика” за програмою ТОВ “Аркада-Будівництво”. Згідно з документом, за ним закріпили квартиру площею 85,12 кв. м у житловому будинку. Інвестор повністю вніс передбачену суму — 1 311 362,01 гривні, що підтверджується квитанціями. Спочатку завершити будівництво обіцяли у листопаді 2019 року, проте терміни неодноразово переносилися.
У травні 2020 року киянин звернувся до АТ АКБ “Аркада” з вимогою достроково розірвати договір через невиконання зобов’язань, але банк у листі від 25 червня 2020 року відмовив йому. У лютому 2021 року рішенням Господарського суду міста Києва управителя фонду замінили на ТОВ “ФК “Гарант Капітал”. Уже в листопаді 2021 року новий управитель повідомив позивача про чергове перенесення строків здачі — цього разу на 2029-2030 роки.
У своїй апеляційній скарзі представники ТОВ “ФК “Гарант Капітал” переконували, що листопад 2019 року був лише запланованою датою, яку забудовник мав право змінити, а не остаточним строком завершення робіт. Також компанія наголошувала, що отримала статус управителя лише у 2021 році, тому не повинна відповідати за попередні затримки. Крім того, фірма називала себе потерпілою стороною у кримінальних провадженнях щодо нецільового використання коштів попереднім управителем — банком “Аркада”, який згодом ліквідували.
Колегія суддів Київського апеляційного суду відхилила ці аргументи. Суд зазначив, що пункт договору про можливість перенесення строків не дає права безкінечно відкладати будівництво та позбавляти інвестора можливості повернути гроші. Судді також визнали безпідставними вимоги про те, що позивач мав повторно звертатися із заявою після зміни управителя, оскільки його волевиявлення було чітко зафіксоване ще у травні 2020 року. Закон пов’язує право на розірвання договору саме з фактом порушення строків будівництва, а не з виною конкретного управителя.
Постанова апеляційного суду набрала чинності з моменту прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Подібні судові спори через тривалі затримки будівництва стають дедалі поширенішими. Зазвичай компанії виправдовуються зміною управителів, банкрутством партнерів чи наслідками воєнних дій, але суди ретельно перевіряють, чи дійсно ці обставини заважали виконанню зобов’язань. Наприклад, раніше Ірпінський міський суд стягнув з ТОВ “Смарт Сіті Ірпінь” понад 1,2 мільйона гривень за незавершене житло, попри посилання забудовника на збитки від війни. Також Верховний Суд відмовив “Сенс Банку” у виселенні родини з іпотечного будинку на Чернівеччині, підтвердивши пріоритет захисту прав громадян у житлових спорах.
