Куликівський районний суд Чернігівської області відмовив пенсіонеру у стягненні з Ощадбанку понад 54 тисячі гривень, які шахраї викрали через фішингове посилання у Telegram. Раніше схожу справу проти Ощадбанку розглядав Ірпінський міський суд: тоді клієнтка втратила понад 61 тисячу гривень і також не змогла довести провину банку.
Позивач є інвалідом II групи після перенесеного інфаркту та доглядає за літньою матір’ю. Викрадені кошти він позичив у знайомих, самостійно закрив кредитний борг, а згодом звернувся до суду.
Рішення у справі № 737/810/25 2 липня 2026 року ухвалила суддя А. С. Лібстер. Позивач просив стягнути з Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Чернігівське обласне управління АТ “Ощадбанк” 54 040 грн, а також 20 000 грн відшкодування моральної шкоди. Суд повністю відмовив у задоволенні обох вимог. Відповідне рішення опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У суді позивач стверджував, що нікому не розголошував свої дані та не проходив жодної авторизації. Водночас під час розмови з представником контакт-центру банку 25 червня 2025 року він сам повідомив, що перейшов за посиланням у Telegram-каналі, яке нібито вело на сайт ОДКБ для отримання допомоги від ООН. Після цього його перенаправили до застосунку “Мобільний Ощад”.
Як зазначено в матеріалах справи, повідомлення на фінансовий номер телефону позивача надійшло 24 червня 2025 року о 14:16. Суд встановив, що того ж дня в період із 14:14 до 14:32 на цей номер надійшло сім СМС-повідомлень від Ощадбанку. Серед них двічі надходили попередження не розголошувати одноразовий пароль нікому. Крім того, обидва автоматичні IVR-дзвінки для підтвердження реєстрації в “Ощад 24/7” були успішно прийняті: клієнт натискав цифру “1” на клавіатурі телефону, чим підтверджував реєстрацію.
Суддя А. С. Лібстер встановила, що вхід до мобільного додатку “Ощад 24/7” відбувся коректно, із підтвердженням коду доступу, який надійшов саме на фінансовий номер позивача. За даними Ощадбанку, операції підтверджувалися одноразовими ОТР-паролями, а переказ 29 999 грн додатково підтверджувався введенням одноразового пароля. Суд дійшов висновку, що позивач своїми діями надав третім особам можливість електронної ідентифікації платіжного засобу та ініціювання переказів.
Суд також звернув увагу на суперечності в показаннях позивача.
Щодо вимоги про відшкодування 20 000 грн моральної шкоди суд зазначив, що протиправність дій відповідача та причинний зв’язок між шкодою і діями банку не доведені, тому ця вимога також не підлягає задоволенню. Факт порушення кримінального провадження суд не визнав беззаперечним доказом порушення банком своїх зобов’язань, оскільки без вироку суду такі обставини не є підтвердженими належними доказами.
Схожа ситуація виникла у клієнтки Ощадбанку, з кредитки якої шахраї зняли 61 202 гривні, а банк вимагав від неї закрити кредитний борг понад 64 тисячі гривень. Жінка відмовилася, оскільки коштами заволоділи шахраї. За матеріалами тієї справи, операції з кредитної картки проводилися без повідомлення клієнтки через коди від банку, а СМС-підтвердження про перекази почали надходити лише після фактичного списання коштів. Ірпінський міський суд також відмовив у позові, але вже через те, що банк не довів вину клієнтки.
Клієнти Ощадбанку дедалі частіше стикаються з раптовим обмеженням доступу до рахунків, а самі картки Ощадбанку блокуються масово, особливо у клієнтів, що перевищують ліміти на перекази. За даними Національного банку України, середня сума однієї незаконної онлайн-операції у 2025 році зросла на 27% і становила 6 043 грн, а переважна більшість шахрайських випадків спричинена саме соціальною інженерією.
