Харківський апеляційний суд залишив без змін рішення про відмову в позові чоловікові, який заявляв, що невідомі оформили на його ім’я мікрокредит на 3000 гривень, використавши номер телефону, який раніше йому належав. Подібні спори щодо шахрайських кредитів через мобільні номери вже неодноразово розглядалися в українських судах, і щоразу результат залежав від наданих доказів. У цій справі суд дійшов висновку, що позивач не довів факту шахрайства та не надав жодного підтвердження того, що кредитні кошти не надходили саме на його рахунки.
Постанову у справі № 206/2076/25 колегія суддів ухвалила 11 червня 2026 року, а повний текст було складено 15 червня. Згідно з матеріалами з Єдиного державного реєстру судових рішень, 16 квітня 2025 року позивач подав позов до Шевченківського районного суду Харкова.
Як стверджував позивач, 17 березня 2021 року невідомі особи, скориставшись його колишнім номером телефону, уклали кредитний договір № 72410 у ТОВ “ФК “Кіф” на суму 3000 грн. Чоловік звертався до кіберполіції, унаслідок чого було відкрито кримінальне провадження. Однак 31 липня 2021 року старший дізнавач його закрив. Підставою стало те, що під час досудового розслідування нікому не повідомили про підозру у вчиненні кримінального проступку. Цю постанову позивач не оскаржував.
Вирішальне значення у справі мала відповідь ТОВ “лайфселл”. Оператор повідомив, що спірний номер телефону мав чотири “життєвих цикли”. У першому з них позивач користувався номером офіційно — з 5 березня 2009 року по 6 грудня 2015 року. Натомість у другому циклі, коли було оформлено кредит, тобто з 25 лютого по 27 березня 2021 року, номер обслуговувався анонімно, без укладення договору та без ідентифікації кінцевого користувача. У ТОВ “лайфселл” немає відомостей про те, кому належав цей номер у зазначений період.
Суд першої інстанції також узяв до уваги, що ТОВ “ФК “Кредит-Капітал”, яке на той час отримало право вимоги за кредитом, не надало копію кредитного договору № 72410, попри ухвалу від 12 листопада 2025 року. Компанія отримала цей документ в електронному вигляді 13 листопада та повторно 26 листопада 2025 року, але до завершення розгляду 18 грудня 2025 року жодної реакції не було.
Підхід судів двох інстанцій ґрунтувався на стандарті доказування. Адвокат Пріхно Наталія Миколаївна в апеляційній скарзі посилалася на постанову Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 757/36680/20, у якій прямо вказано, що саме по собі використання телефонного номера без ідентифікації не підтверджує волевиявлення на укладення кредитного договору. Втім колегія суддів Харківського апеляційного суду у складі головуючого Яцини В.Б., суддів Мальованого Ю.М. та Тичкової О.Ю. дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Тому рішення Шевченківського районного суду залишили без змін.
Постанова набрала законної сили 11 червня 2026 року. Протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту, тобто до 15 липня 2026 року, її можна оскаржити в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Захист мобільного номера від шахраїв має критичне значення, оскільки SIM-картку зловмисники можуть дистанційно “відновити” без відома справжнього власника. Особливо небезпечною є ситуація, коли номер телефону “прив’язаний” до банківських карток. Серед ознак того, що номер може цікавити зловмисників, — нав’язливі дзвінки з невідомих номерів або невідомі поповнення рахунку невеликими сумами.
Водночас важливо розуміти, як працює механізм так званих “life cycles” — “життєвих циклів” номерів мобільного зв’язку. Як пояснив оператор Vodafone у коментарі Інформатору, після того як номер стає неактивним, певний час він нікому не належить. Саме в цей проміжок шахраї можуть придбати SIM-картку з колишнім номером і, маючи персональні дані попереднього власника, оформити на нього кредит у мікрофінансовій організації.
