Глибоцький районний суд Чернівецької області припинив розгляд адміністративної справи щодо програміста компанії SoftServe, якого прикордонники звинуватили у спробі незаконно перетнути кордон із Румунією. Чоловіка затримали 31 травня поблизу села Тарашани, за 20 кілометрів від лінії державного кордону. Суд дійшов висновку, що доказів наміру перетину кордону в матеріалах немає, тому провадження закрили.
Це випливає з постанови, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Прикордонний наряд зупинив чоловіка о 16:20 та склав протокол за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення — за спробу незаконного перетину кордону поза встановленим пунктом пропуску. У суді програміст категорично не визнав своєї вини.
Суд зазначив, що рапорти посадових осіб, зацікавлених у справі, не можуть бути достатнім доказом вини. Провадження закрили на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП — через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Постанову можна оскаржити до Чернівецького апеляційного суду протягом 10 діб.
Подібні справи вже розглядалися і в інших регіонах. У Закарпатській області суд розглядав справу програміста компанії Samsung R&D Institute Ukraine, якого прикордонники затримали поблизу села Лазещина. Його звинуватили у спробі незаконно перетнути кордон із Румунією разом із трьома іншими громадянами.
У цій справі прикордонна служба також не надала суду фото-, відеоматеріалів чи інших доказів. Суд констатував, що встановити наявність у діях програміста ознак адміністративного правопорушення неможливо.
Болградський районний суд Одеської області теж закрив провадження щодо чоловіка, якого обвинувачували у спробі незаконного перетину кордону з Молдовою. У матеріалах справи не було належних доказів такого наміру. Суд дійшов висновку, що подія і склад адміністративного правопорушення відсутні.
Суд окремо звернув увагу, що формулювання обвинувачення не містило конкретних відомостей про те, яким чином рухалася особа. Особи, які склали рапорти, є зацікавленими у вирішенні питання, а їхні документи не можуть вважатися доказами винуватості.
Прикордонна служба нерідко затримує громадян поблизу державного кордону за підозрою у спробі його незаконного перетину. Відповідальність у таких випадках залежить від обставин, способу дій та мети. Визначальним для притягнення до відповідальності є умисел — свідоме бажання людини незаконно перетнути кордон.
Найчастіше за незаконний перетин кордону передбачена адміністративна відповідальність за статтею 204-1 КУпАП. За перше порушення суд може призначити штраф від 3 400 до 8 500 гривень із конфіскацією знарядь вчинення правопорушення. Крім того, замість штрафу можливий адміністративний арешт на строк до 15 діб.
В умовах воєнного стану дії військовозобов’язаних чоловіків, які незаконно перетинають кордон з метою ухилення від мобілізації, можуть кваліфікуватися за статтею 336 Кримінального кодексу України. За даними Державної прикордонної служби, від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано майже 43 тисячі випадків затримання осіб під час спроби незаконного перетину кордону. Із них 83% сталися поза пунктами пропуску.
Як повідомляв Інформатор, СБУ заблокувала кілька схем для виїзду ухилянтів за кордон, частина яких діяла на території Закарпаття. Послуги зловмисників коштували до 10 тисяч доларів, а фігурантам загрожує до 10 років ув’язнення. Про реальні масштаби проблеми у Закарпатті свідчать і трагічні випадки під час спроб нелегально перетнути Тису — найвідоміший маршрут ухилянтів у регіоні.
Серед тих, хто намагався нелегально виїхати з країни, були й представники ІТ-галузі. Відомі випадки, коли айтівці намагалися перетнути кордон незаконно і зрештою опинялися в лавах прикордонної служби. У річці Тиса в Закарпатській області від початку воєнного стану виявили тіла 28 чоловіків, які намагалися у незаконний спосіб перетнути лінію кордону. У Державній прикордонній службі таких історій уже чимало.
