ПриватБанк стягнув з клієнта 35 468 гривень в рамках виконавчого провадження, яке було ініційоване на основі виконавчого напису нотаріуса, що згодом був визнаний недійсним. Клієнт вимагає повернення цієї суми, оскільки підстава для стягнення була скасована, і він вважає, що кошти були отримані без достатніх правових підстав. Це зазначено у рішенні Пересипського районного суду м. Одеси, опублікованому 14 квітня 2026 року. 21 квітня 2025 року Суворовським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення у справі № 523/3792/25, згідно з яким виконавчий напис, складений 15.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 9084, про стягнення з чоловіка на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 18.08.2005 року на загальну суму 1 252 105 гривень, було визнано таким, що не підлягає виконанню. Проте, під час виконавчого провадження, на момент подання позову банком, було безпідставно отримано кошти в розмірі 35 468 гривень. Не погоджуючись із позовними вимогами, 06.08.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відклик на позовну заяву, в якій зазначив, що отримання майна однією стороною за рахунок іншої в рамках виконання договірних зобов’язань не є безпідставним. Таким чином, у випадку спору щодо отримання майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, включаючи зобов’язання повернути майно чоловіку. Договір є достатньою правовою підставою для отримання майна (грошей). Виконавчий напис нотаріуса по своїй суті є розпорядженням щодо стягнення грошових сум або витребування майна від боржника, оформленим на документах, що підтверджують заборгованість. Згідно зі статтею 87 Закону України “Про нотаріат”, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що підтверджують заборгованість, для стягнення грошових сум або витребування майна. Отже, виконавчий напис є способом примусового стягнення за борговим документом, а не підставою для набуття майна, яка згодом втратила силу. Примусове стягнення за допомогою виконавчого напису є механізмом стягнення боргу за кредитним договором, який і є правовою підставою для отримання банком коштів. Заборгованість, що виникла на основі виконавчого напису, з’явилася внаслідок невиконання зобов’язань за кредитним договором від 18.08.2005 року, тому будь-яка сума, отримана банком внаслідок виконання виконавчого напису, фактично була отримана на підставі договірних зобов’язань. Таким чином, застосування положень ст. 1212 ЦК України в даному випадку є неможливим. Належними доказами, що підтверджують перерахування коштів в заявленому розмірі на рахунок стягувача АТ КБ “ПриватБанк”, є платіжні доручення органу ДВС про перерахування коштів на рахунок банку, а не відповідь ДВС, яка була додана до позовної заяви. Наведені норми Закону виключають перерахування всіх стягнутих з боржника сум на користь стягувача, передбачаючи їх розподіл, включаючи стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Не було доведено належними доказами обставини набуття банком заявленої до стягнення суми, що призвело до відмови у задоволенні позовних вимог. Враховуючи все вищезазначене, представник АТ КБ “ПриватБанк” просить: прийняти відклик на позовну заяву; у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Суд задовольнив позов чоловіка. АТ КБ «ПриватБанк» зобов’язаний повернути йому безпідставно набуті кошти за виконавчим написом від 15.09.2017 року, вчиненим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстрованим у реєстрі, у розмірі 35 468 гривень. “Судом встановлено, що позивач довів підстави позову, а саме, що грошові кошти в сумі 35 468 гривень є безпідставно набутими та підлягають поверненню відповідачем”, – підкреслив суд.
Суд визнав стягнення ПриватБанком 35 468 грн безпідставним
