Жінка стала жертвою шахрайства, коли невідома особа через Приват-24 незаконно збільшила кредитний ліміт і зняла з її картки 141 221 гривню. Вона запевняє, що не передавала свої дані та не підтверджувала жодні операції, а також одразу повідомила банк і поліцію про злам телефону. Клієнтка вимагає від ПриватБанку повернути 149 204 гривні на її кредитний рахунок, оскільки вважає списання несанкціонованим. Це зазначено у рішенні Центрального районного суду міста Дніпра, опублікованому 8 квітня 2026 року. 17 лютого 2025 року невідома особа шахрайським шляхом, через застосунок «Приват-24», збільшила кредитний ліміт і зняла з її кредитної картки 141 221 гривню. В той же день жінка повідомила працівників банку про інцидент, підкресливши, що ніколи не передавала свої персональні дані третім особам і не виконувала жодних дій, які могли б призвести до списання коштів. 19 лютого 2025 року вона звернулася до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за якою було розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК України. Жінка повторно звернулася до банку з проханням вжити заходів, повідомивши, що її телефон був зламаний, і вона не могла здійснювати жодні дії, але до цього часу банк не вживав жодних заходів. Окрім цього, вона уклала договір добровільного страхування фінансових ризиків щодо операцій з платіжними картками «Захист від шахрайства» від 1 січня 2022 року, за яким отримала відшкодування в розмірі 10 тисяч гривень у випадку шахрайських дій. Виходячи з цих обставин, вона просила зобов’язати банк відновити кредитні кошти в сумі 149 204 гривні на її кредитному картковому рахунку до стану, в якому він перебував до несанкціонованих операцій станом на 17 лютого 2025 року. У відповідь на позов представник АТ КБ «ПриватБанк» просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Перевірка інформації щодо клієнта, викладеної у службовій записці, не виявила підстав вважати, що спірні транзакції ініціювались третіми особами, а не безпосередньо власником картки. Клієнтка була зареєстрована в ПК «Приват-24» з логіном. Під час спірних операцій ані номер телефону, ані пароль у системі ПК «Приват-24» не змінювались. Оскільки банк здійснив автентифікацію клієнта в додатку «Приват-24», а вхід до платіжного застосунку був здійснений за її логіном і паролем з типового пристрою, покладення на банк обов’язку доведення вини клієнтки є безпідставним. Банк надав до суду належні та допустимі докази, що підтверджують факт розкриття шахраям номера картки, терміну дії та CVV-коду, а також те, що вона самостійно здійснила перекази коштів через застосунок «Приват-24» на картки шахраїв. Зміни пароля та телефонного номера при вході до акаунту «Приват-24» не відбулись. У ПриватБанку існує надійна система захисту рахунків клієнтів, і без розголошення персональних даних неможливо отримати доступ до рахунку. Якщо клієнт не розголосить свої персональні дані, паролі та коди входу, інша особа, навіть маючи фінансовий телефон клієнта, не зможе змінити фінансовий номер або зайти до «Приват-24». Клієнтка передала особисту конфіденційну інформацію третім особам, на користь яких потім переказала кошти зі свого рахунку. Таким чином, вона самостійно розголосила дані своєї кредитної картки: номер, терміни дії картки та CVV-код, а також здійснила переказ коштів на рахунок невстановленої особи. Відповідно, ця справа повинна бути предметом розгляду у кримінальній справі. Оскільки спірні транзакції були здійснені з правильним введенням статичного і динамічного паролів, а на момент їх проведення карта не була поставлена у «стоп-лист», то, відповідно до наведених у відклику норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору, банк не несе відповідальності за такі транзакції. Саме користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій зобов’язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що вона негайно повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про несанкціоновані платіжні операції з вимогою про блокування рахунків та надала всю відому їй інформацію про те, що трапилося. Натомість, вона звернулась до банку лише після проведених фінансових операцій на її рахунку. Тому банк не мав правової підстави блокувати спірні платежі та її рахунок до такого звернення, оскільки банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта. Отже, ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за фінансові операції, що передували повідомленню до банку, несе користувач. Суд відмовив жінці у задоволенні позову, оскільки вона самостійно здійснила платіжні операції з переказу коштів. Під час розгляду справи було встановлено, що позивачка не пересвідчилась у повноваженнях осіб, які їй телефонували, представляючись працівниками банку, з номерів телефонів, які не є офіційними номерами, розміщеними на сайті банку; в порушення законодавства розголосила стороннім особам свої анкетні дані, номер картки, CVV-код та термін її дії; самостійно здійснила платіжні операції з переказу коштів. Про здійснення цих операцій позивачка повідомила банк вже після їх проведення. Суд також враховує, що відповідні платіжні операції були проведені через додаток «Приват-24», до якого було здійснено вхід з фінансового номера позивачки, з типового пристрою, з правильним введенням логіну та паролю, що виключає відповідальність банку та покладає ризик збитків від проведених операцій на позивачку через її необачність і розголошення конфіденційних даних стороннім особам. Суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судова справа дніпрянки проти ПриватБанку: повернення 141 221 гривні
