Жінка отримала кредитну картку з лімітом 8 тисяч гривень та позику на 200 тисяч гривень, яку повністю погасила. Проте, банк продовжував нараховувати відсотки та штрафи без належно погоджених умов, що призвело до заборгованості у 419 082 гривні. Хоча жінка внесла на рахунок 420 365 гривень, банк безпідставно списав 165 009 гривень і нарахував борг понад 800 тисяч гривень, що вона вважає незаконним і таким, що завдало їй моральної шкоди на 50 тисяч гривень. Це зазначено у рішенні Печерського районного суду м. Києва, опублікованому 10 квітня 2026 року. 8 жовтня 2013 року жінка підписала анкету-заяву, на основі якої отримала кредитну картку «Універсальна» (тариф «Універсальна GOLD»). 10 вересня 2014 року на цій картці було встановлено кредитний ліміт у 8 тисяч гривень, який 4 грудня 2018 року знизили до 0 гривень. 8 червня 2016 року вона уклала окремий договір, за яким отримала позику в 200 тисяч гривень, перерахувавши кошти на кредитну картку, і ця позика була повністю погашена рівними щомісячними платежами. Внаслідок користування коштами, отриманими за договором позики, на картці виникла заборгованість, на яку банк продовжував нараховувати відсотки та пеню за тарифами картки «Універсальна GOLD», хоча ці тарифи та умови не були належно погоджені з нею. У вересні 2019 року банк подав позов про стягнення заборгованості, яка нібито виникла внаслідок використання кредитного ліміту за анкетою-заявою. Проте, постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 755/14843/19-ц позов було відхилено. Суд встановив, що обставини підписання анкети-заяви, укладення договору позики та зміни кредитного ліміту вже мають преюдиційне значення. На момент звернення до суду на картці була заборгованість у 419 082 гривні, що складалася переважно з неправомірно нарахованих відсотків та штрафів. Жінка стверджує, що неправомірні дії банку, зокрема нарахування боргу понад 800 тисяч гривень, призвели до моральних страждань, погіршення емоційного стану та обмеження можливостей нормального життя, тому вона просить стягнути моральну шкоду в розмірі 50 тисяч гривень. Представник АТ КБ “ПриватБанк” подав до суду відклик, зазначивши, що жінка добровільно приєдналася до умов банківських послуг, підписавши анкету-заяву, і підтвердила ознайомлення з цими умовами. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки між сторонами виникли договірні відносини, які виключають застосування норм про безпідставне збагачення. Суд зазначив, що права осіб у зобов’язальних відносинах повинні захищатися відповідними нормами інституту зобов’язального права.
Судова справа жінки проти ПриватБанку: борги та моральна шкода
