У Facebook-пабліку, присвяченому історії Києва, спалахнула суперечка між киянами щодо майбутнього барельєфа «1917» — одного з чотирьох, встановлених на станції метро Майдан Незалежності.
Барельєф розміщений на одній із технічних шафок. У червні 2016-го його вже декомунізували, закривши комуністичні символи — серп і молот, а також гасло «Вся власть советам» — спеціальною металевою «заплаткою». Тепер обговорення стосується вже самої дати, адже у жовтні 1917-го сталася революція в Росії. Водночас дехто пропонує інше трактування цього напису.
«Фотозагадку»-нагадування у пабліку «Фотозагадки Києва з минулого» на Facebook опублікувала користувачка Йола Таркіл. Під фото барельєфа із заплаткою вона зауважила, що для Києва це виглядає як когнітивний дисонанс, адже всі знають, що саме приховано під металевою накладкою. Ситуацію вона також назвала «маразмом», не уточнивши, чи йдеться про вимогу прибрати заплатку, чи сам барельєф. Саме так влада вчинила на інших станціях, де оздоблення не було настільки цінним і підпадало під дію закону про декомунізацію.
У відповідь частина киян почала наділяти дату на барельєфі новими сенсами. Зокрема, Віктор Петрук написав, що у березні 1917-го у Києві була створена Центральна Рада. Після Жовтневого перевороту, зауважив він, вона ухвалила Третій Універсал, проголосивши незалежність України й утворивши тим самим УНР. У відповідь йому нагадали, що історію своєї країни змінити не можна, а події в Петрограді є її частиною, незалежно від того, чи цього хоче патріотично налаштована частина містян.
«Дисонанс – це коли там портрет Бандери причеплять. А в даному вигляді якраз все органічно: це символ тих, хто збудував (метро)», – зауважив Ігор Рибчинчук. «Є варіант помститися комуністам – не користуватися їхнім метро. Сідайте на волів і погнали», – зіронізував Євген Александров.
У дискусії згадали й інші подібні випадки. Так, на станції метро Палац України ще у 2024-му демонтували мозаїчне панно із зображенням червоноармійця, а також написи «РККА 1918» і радянські зірки. Радянську символіку також прибрали на станціях Героїв Дніпра, Політехнічний інститут, Шулявська, Берестейська, Лісова. Барельєф на Майдані зберігся лише завдяки його художній цінності.
Автор барельєфа — радянський скульптор-монументаліст Олександр Налбандян. Станцію відкрили 17 грудня 1976 року під назвою «Площа Жовтневої революції», а її оформлення мало яскраво виражений радянський ідеологічний характер.
Раніше Інформатор писав, що у київському метро підрахували кількість загублених речей у бюро знахідок. Це десятки сумок, телефони та навушники, а також деякі несподівані предмети. Усі знахідки потрапляють до спеціального бюро на станції «Дорогожичі», де їх зберігають протягом шести місяців. Працівники метро пояснили, як діяти пасажирам, якщо вони загубили або знайшли чужу річ.
Також повідомлялося, що КП «Київський метрополітен» шукає того, хто розробить план розвитку на наступні три роки. Відповідний тендер оголосили на платформі публічних закупівель ProZorro, а переможцеві виплатять за роботу 300 тис грн. На виконання залишиться небагато часу — до 15 липня 2025-го.
