Кремль упродовж 18 місяців проводив скоординовану розвідку ядерних об’єктів у чотирьох країнах НАТО, використовуючи безпілотники, запущені із суден так званого тіньового флоту. Серед цілей були авіабази у Великій Британії, Франції, Бельгії та Нідерландах, де зберігається американська ядерна зброя. Жоден із цих дронів не перехопили і не збили.
Про це йдеться у звіті, підготовленому на основі дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Дослідники проаналізували 144 інциденти у більш ніж десяти країнах НАТО, а також в Ірландії. На їхню думку, російська розвідка діяла безкарно, тоді як європейська влада виявилася розгубленою та неготовою до реагування. Старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс підтвердив, що всі уряди, з якими спілкувалися автори дослідження, підтримали публікацію доповіді.
Серед зафіксованих об’єктів — британська авіабаза RAF Lakenheath у графстві Саффолк і французька база атомних підводних човнів Île Longue у Бретані. Також безпілотники помічали над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де розміщена американська ядерна зброя повітряного базування. Аналітики дійшли висновку, що цю кампанію координувало Головне розвідувальне управління Росії — ГРУ.
Наприкінці листопада 2024 року дрони на малій висоті з’явилися над RAF Lakenheath, RAF Fairford у Глостерширі та ще щонайменше двома американськими базами в Англії. Американську ядерну зброю в Лейкенгіті розгорнули в липні 2025 року, тобто розвідка відбулася раніше за розміщення арсеналу. Імовірними платформами для запуску називали танкер Seasons 1 у Північному морі поблизу Ессексу або вантажне судно Hav Dolphin, яке стояло в порту Галл.
В одному з епізодів поліцейський гелікоптер намагався відстежити безпілотники, але змушений був відступити з міркувань безпеки. Також розглядали можливість використання протидронового лазера, однак зрештою від цієї ідеї відмовилися. У грудні 2025 року п’ять дронів з’явилися над базою Île Longue, де зберігається французький арсенал балістичних ракет морського базування з ядерними боєголовками. У цей час три судна тіньового флоту перебували за 100-200 км від узбережжя Франції.
Окремо у звіті згадується серія появ безпілотників у Данії у вересні 2025 року. Через це довелося тимчасово закрити аеропорт Копенгагена та кілька інших аеропортів країни. Тоді поблизу Данії перебували чотири танкери тіньового флоту, серед яких був Boracay. Через чотири дні після інцидентів французькі спецпризначенці захопили цей корабель. Під час перевірки з’ясувалося, що серед членів екіпажу були двоє росіян, пов’язаних із приватною військовою компанією Moran Security Group.
На думку аналітиків IISS, ця безпілотникова кампанія стала серією тактичних успіхів Кремля і водночас стратегічним провалом союзницької оборони. У звіті зазначено, що системи захисту НАТО створювалися для протидії традиційним загрозам, а не дешевим низьковисотним дронам. За даними дослідження, у багатьох країнах Альянсу цей провал уже неофіційно визнали. Найбільше інцидентів зафіксували у вересні та листопаді минулого року — понад 30 випадків щомісяця, з найбільшою кількістю в Німеччині.
Дослідники встановили, що дрони запускали із суден із вимкненими транспондерами AIS, тобто під час так званих темних рейсів. Інші кораблі використовували як платформи для прийому безпілотників або як ретранслятори сигналу, застосовуючи методики, відпрацьовані під час війни в Україні. На думку аналітиків, мотиви Росії виходили далеко за межі простої розвідки. Йшлося про спостереження за ядерними об’єктами, картографування військової логістики, психологічну війну та економічне виснаження союзників. Після того як у 2026 році європейські військово-морські сили почали затримувати судна тіньового флоту, кількість таких інцидентів помітно скоротилася.
Поява дронів над базами НАТО вписується у ширший контекст гібридних атак Росії на Європу. Представник Альянсу Джеймс Аппатурай визнавав, що масштаби таких нападів уже досягли рівня, який ще кілька років тому НАТО вважало б неприйнятним. Особливо помітно зросла кількість кінетичних атак, зокрема диверсій, перерізання підводних кабелів і підпалів.
Одночасно Європа посилює тиск на судна тіньового флоту РФ. Навесні берегова охорона Швеції захопила судно Caffa, яке перебувало у санкційному списку та йшло під чужим прапором. Міністр закордонних справ Німеччини закликав до жорсткіших кроків у Балтійському регіоні, а Єврокомісія розглядає можливість повної заборони надання морських послуг Росії. Франція оштрафувала власника танкера тіньового флоту РФ на €1 млн — це судно, ймовірно, пов’язане також з Іраном.
