У квітні 2025 року, коли мільйони інвесторів спостерігали за падінням своїх портфелів, президент США Дональд Трамп активно купував подешевілі акції технологічних корпорацій, які втратили в ціні через його ж тарифну політику. За чотири дні індекс S&P 500 просів більш ніж на 12%, і саме в цей період Трамп виступив не як сторонній спостерігач, а як покупець.
Наступного дня після масової скупівлі він написав у соціальній мережі, що зараз “чудовий час купувати”, а також оголосив про часткове скасування мит. Після цього ринок різко пішов угору.
Як свідчить аналіз фінансових декларацій, проведений телеканалом CNBC, 8 квітня 2025 року президент здійснив 327 операцій з купівлі акцій. За підрахунками журналістів, це перевищило його денний середній показник за весь рік у п’ять разів. Основна увага була зосереджена на паперах найбільших технологічних компаній — Apple, Alphabet, Amazon, Microsoft та Nvidia, які згодом різко подорожчали після рішення пом’якшити тарифи.
Згідно з фінансовими деклараціями, Трамп придбав акції Apple, Alphabet, Amazon, Microsoft і Nvidia на суму від 100 001 до 250 000 доларів у кожній із цих компаній. Усі п’ять входять до так званої “Чудової сімки” — групи найбільших технологічних корпорацій, які останніми роками були головними рушіями рекордного зростання американського фондового ринку.
8 квітня Apple втратила 5%, і це був уже четвертий день поспіль зі зниженням. Уже наступної сесії її акції зросли більш ніж на 15%, що стало найкращим торговим днем компанії з 1998 року. Nvidia 8 квітня подешевшала більш ніж на 1%, а вже наступного дня додала майже 19%, тобто майже п’яту частину своєї ринкової вартості за одну сесію.
На початку квітня 2025 року інвестори та компанії були стурбовані майбутнім світової торгівлі та економіки, тоді як Трамп скуповував акції на тлі обвалу ринку, який сам і спровокував. Хвиля покупок припала на завершення стрімкого чотириденного падіння, яке почалося після оголошення його плану масштабних мит.
8 квітня індекс S&P 500 завершив сесію нижче 5 000 пунктів — за крок до межі ведмежого ринку, тобто падіння на 20% від нещодавнього максимуму. Уже вранці 9 квітня, через лічені хвилини після відкриття торгів, глава Білого дому написав про “чудовий час купувати” і повідомив про часткове скасування мит. У відповідь індекс S&P 500 підскочив приблизно на 9,5%, зафіксувавши один із найкращих днів у своїй історії.
Відтоді S&P 500 сукупно зріс приблизно на 50%, що принесло президентові суттєвий прибуток. Точний його розмір не уточнюється. Ця історія яскраво підкреслює одну з центральних тем другого президентського терміну: глава держави, який має величезний вплив на фінансові ринки, водночас має в них більший особистий інтерес, ніж будь-хто з його попередників.
У Білому домі, відповідаючи на запитання про покупки 8 квітня, прямої відповіді не дали, натомість загалом пояснили принцип управління активами президента. У соціальних мережах частина користувачів поставилася до цього критично, порівнявши дії президента з маніпуляцією ринком.
Аналіз Financial Times фінансових декларацій показує, що торік президент міг купити акцій на 461 млн — 1,4 млрд доларів, зокрема Microsoft, Apple, Amazon, Broadcom і Nvidia. Зокрема, він придбав акції Microsoft на суму до 70 млн доларів, Apple — до 63 млн, Amazon — до 33 млн доларів. Це суттєво збільшило його особистий інвестиційний портфель у великих американських компаніях саме тоді, коли він, перебуваючи в Білому домі, ухвалював рішення, що впливали на фінансові ринки.
Після вступу на посаду президент публічно згадував Nvidia щонайменше під час 31 офіційного заходу та 19 разів у соціальних мережах. Компанія перебуває в центрі міжнародних переговорів щодо експорту та використання її напівпровідникових чипів. Подібні ситуації порушують питання про можливий конфлікт інтересів: президент публічно рекламує активи, якими вже володіє, а такі дії можуть впливати на ринкову ціну паперів і поведінку роздрібних інвесторів.
Фондовий ринок США за два дні втратив 6,6 трильйона доларів — так американські біржі відреагували на рішення запровадити мита на імпорт майже з усіх країн у так званий “день визволення”. За перші 100 днів президентства фондовий ринок США показав найгірші результати з 1974 року. Саме на цьому тлі й відбулася масова скупівля акцій, яка тепер задокументована у фінансових деклараціях глави Білого дому.
Оголошення мит спричинило шок на ринках і поставило під загрозу світову економіку, ризикуючи занурити її в глобальну рецесію. За тиждень 500 найбагатших людей світу втратили 536 млрд доларів, а падіння вартості світового капіталу сягнуло 10 трлн доларів. На цьому тлі президент скористався кризою, яку сам створив, щоб дешево зайти в ринок за кілька годин до його розвороту.
